вівторок, 22 травня 2018 р.

Колишньому народному депутату Мартиненку вручили обвинувальний акт

Детективи Національного антикорупційного бюро України вручили колишньому народному депутату України, екс-голові комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Миколі Мартиненку обвинувальний акт. Про це повідомив журналістам агентства "Інтерфакс-України" його адвокат Ігор Черезов.
"Зі скандалом отримували сьогодні обвинувальний акт "у справі Мартиненко". Ми прийшли для отримання обвинувального акту. Мартиненко Н.В. детективи запропонували підписати купу паперів, нічим не передбачену", - написав адвокат на сторінці в Фейсбук у понеділок.
За його словами, М.Мартиненко та два його адвоката вирішили не брати участь "у незрозумілих діях НАБУ і САП".
"Ми просили вручити нам обвинувальний акт, для вручення якого нас і викликали, нам відмовили. Коли ми спробували вийти з будівлі, були затримані озброєною охороною без пояснення причин", - стверджує І.Черезов.
Він вказав, що після 1,5 годин читання вголос детективами Кримінального процесуального кодексу вони "вручили нам обвинувальний акт".
У коментарі інтернет-виданню "Українська правда" І.Черезов повідомив, що обвинувальний акт у справі про заволодіння майном ДП "Енергоатома" його клієнту вручили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Як повідомлялося, розслідування за фактом заволодіння коштів "Енергоатома" в сумі EUR6,4 млн детективи НАБУ зареєстрували в грудні 2015 року. 25 жовтня 2017 року М.Мартиненко повідомлено про підозру в рамках цього провадження у ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Розслідування фактів привласнення коштів "СхідГЗК" у сумі $ 17,28 млн детективи НАБУ також почали в грудні 2015 року. 20 квітня 2017 року екс-народному депутату, колишньому голові комітету Ради з питань паливно-енергетичного комплексу повідомлено про підозру у вчиненні злочинів за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 і ч. 1 ст. 255 КК України (організація заволодіння злочинною організацією чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великому розмірі; створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, керівництві такою організацією, участі в ній і в злочинах, вчинюваних такою організацією).
У листопаді 2017 року процесуальний керівник, прокурор САП прийняв рішення про об'єднання двох зазначених кримінальних проваджень в одне. Зараз в цьому об'єднаному кримінальному провадженні про підозру повідомлено 11 особам, з яких 5 перебувають у розшуку.
У даному виробництві йдеться про колишнього народного депутата від "Народного фронту" М.Мартиненко.
Раніше народний депутат Сергій Лещенко в одному з інтернет-видань 22 березня 2015 року заявив, що Генеральна прокуратура Швейцарії відкрила справу проти М.Мартиненко. Він повідомив, що направив запит у посольство Швейцарії в Україні з проханням повідомити, є справа М.Мартиненко, чи ні. Через 2,5 місяці отримав відповідь посольства з посиланням на Генпрокуратуру Швейцарії.
30 листопада 2015 року М.Мартиненко заявив про складання депутатських повноважень у зв'язку з корупційним скандалом, який вибухнув навколо нього і, за його словами, "інформаційною кампанією", що розгорнулася проти нього, а 1 грудня зареєстрував в апараті Верховної Ради відповідну заяву. Парламент 22 грудня 2015 року прийняв проект постанови про складання ним депутатських повноважень.
20 квітня 2017 року детективи НАБУ і прокурори САП затримали М.Мартиненко та першого заступника голови правління НАК "Нафтогаз України" Сергія Перелому за підозрою в скоєнні злочинів за ч.1 ст. 255 (створення злочинної організації) та ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.
24 квітня 2017 року Суддя Солом'янського райсуду Києва Олександр Бобровник відмовив в арешті М.Мартиненко з альтернативою застави в 300 млн грн і відпустив його під особисту поруку низки народних депутатів.
У січні 2018 року детективи Національного антикорупційного бюро України за дорученням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відкрили М.Мартиненко та його захисникам доступ до матеріалів кримінального провадження за фактами заволодіння коштами ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" і "Енергоатом".

"Єврорепортер"

Спілка журналістів: $4 млн на кону

Фундаментом колишніх радянських творчих спілок є майно і традиції. Традиції добрі і погані, а от майно - завжди у престижному місці. Спілці журналістів після розпаду Cоюзу дістався лише будинок в центрі Києва. В 1993 році за рішенням суду було визнано право власності на цей будинок за Спілкою журналістів України (СЖУ), яка згодом отримала статус національної. Будинок старий - пережив кілька революцій і війн - але на Хрещатику, загальною площею більше 1100 квадратних метрів, 630 з яких здається Спілкою в оренду. Приміщення на 1 поверсі за 1000 грн за квадратний метр за місяць (плюс ПДВ, комунальні витрати, податок на землю), 250 грн за квадратний метр на 2 і 3 поверхах і 450грн за квадратний метр для «Приватбанку». Загалом це більше 4 мільйонів грн за рік!
Саме ця будівля та кошти отримані від оренди є ласим шматком пирога, який не дає спокою новообраному очільнику Спілки Сергію Томіленку. За аскетичним, на перший погляд, життям керівника Національної спілки журналістів України (НСЖУ) прослідковуються туристичні подорожі в екзотичні країни, оплата ескорту з числа місцевих привабливих чоловіків (можна прочитати тут), дорогі аксесуари та ін.
Кошти від здачі приміщень в оренду дозволяють Спілці проводити свою діяльність на постійній основі, утримувати апарат, більша частина якого залучена для обслуговування орендарів, проводити засідання правління, з'їзди (наприклад, позаминулий з'їзд 2012 року обійшовся у 400 тисяч грн, а у 2017 році виявився ще більш коштовним), сплачувати відрядження голові та співробітникам апарату.
За діючим Статутом питання майна та коштів НСЖУ – це повноваження правління. Саме правління затверджує кошторис на наступний рік і звіт за минулий, правління ж приймає рішення про відчуження майна Спілки.
Так, саме правління давало дозвіл першому секретарю Спілки Томіленку продати автомобіль, який перебував на балансі НСЖУ - "Опель Вектра" (2006 р.) та акції Товариства з обмеженої відповідальності "Українське незалежне інформаційне агентство новин" (УНІАН). І те, і те мали би продати по 200 тисяч грн, а на отримані 400 тисяч грн, придбати нове авто.

З'ясувалося, що автомобіль було продано у лютому 2016 р., а оформлено продаж складом правління лише 4 листопада 2016 р. (одразу після "призначення" Томіленком себе виконуючим обов'язки голови) за... 12 тисяч грн, при ринковій вартості машини від 210 тисяч грн! Акції було продано за номінальною вартістю - 20 грн (за всі!). Таким чином, замість нової машини за 400 тисяч, Спілка отримала аж 12 тис. 20 грн, і звісно ж ніякої машини придбано не було.
Але, якби формально не підходило правління до голосування за майно та кошти, тепер і це не влаштовує Томіленка: розроблені ним (з найнятими за рахунок Спілки юристами) зміни до Статуту НСЖУ та прийняті на з'їзді, передбачають одноособові рішення голови щодо продажу майна, зокрема нерухомого і земельних ділянок. Іншого нерухомого майна, окрім названого будинку на Хрещатику і земельної ділянки під ним, у Спілки немає. Тож обласні організації зробили єдине можливий висновок – йдеться саме про продаж будинку.
Такі плани трійця "Наливайко - Томіленко - Устюжин" намагалися реалізувати з 2012 року - це було очевидно, адже одразу після з'їзду 2012 р. та смерті Ігоря Лубченка (голови НСЖУ з 1997 по 2012 рр.) першою вимогою до головного юрисконсульта НСЖУ Т.Котюжинської (з 2005 р.) було віддати їм документи на будинок.
Потім були спроби звільнити її і головного бухгалтера рішенням Секретаріату за те, що не віддають документи на будинок. Потім були спроби отримати дозвіл Правління на передачу будинку під заставу для отримання кредиту на інформаційне і кадрове агентство Спілки, потім на передачу будинку до статутного фонду новоствореного підприємства НСЖУ.
Але правління завжди було насторожі – нехай все буде, як є, бо ця традиція показала себе добре - попередній голова Ігор Лубченко відкинув не одну "привабливу" пропозицію продати, обміняти будинок і жодної копійки ані від оренди, ані від якихось інших маніпуляцій з будинком до рук Ігоря Федоровича не "прилипло".
"Ты представляешь, он реально бессребренник?!", - ділився своїм здивуванням від такої позиції Лубченка один з "ділків" під час з'їзду 2012 року. В новій редакції Статуту можливість продажу будинку вже не приховується. Як саме це буде завуальовано – під договір позики, кредит, чи ремонт після якого впадуть внутрішні дерев'яні перекриття будинку - час покаже. Вартість будинку близько 4 мільйонів доларів. Якщо будинок буде продано, то, можна сказати, що цей з'їзд стане останнім в історії НСЖУ.

Наприкінці, постає іще одне питання: "В чому порушення?". Відповідь – у несплаті податків! Адже різна ціна означає різні суми ПДВ і, власне, податок на прибуток? Чому для різних орендарів різні умови?
Чому про недоотримані Спілкою кошти мовчить ревізійна комісія НСЖУ? Можливо ці "недоотримані кошти" насправді "отримані", але напряму керівництвом Спілки?
На ці питання може дати відповідь тільки комплексна перевірка фінансово-господарської діяльності НСЖУ та Держкомтелерадіо! Востаннє така перевірка держорганами проводилась у далекому 2011 році...
Шановні спілчани! Занадто багато "чому" у діяльності Сергія Томіленка. Нарешті пора йому на ці "чому" відповісти!

"Єврорепортер"