середа, 25 квітня 2018 р.

Кримський бізнес банкірів президента Порошенка

На днях результатами своїх досліджень поділився журналіст Олександр Дубінський та розповів як Макар Пасенюк і Валерія Гонтарєва співпрацювали з окупаційною владою Криму і Генбанком.
Як відомо, Макар Пасенюк, керуючий партнер компанії ICU, яка обслуговує інтереси президента України Петра Порошенка, після анексії Криму домовлявся з окупаційною владою про викуп об'єктів нерухомості санаторно-курортного призначення, які перебували у заставі у націоналізованих урядом Росії банків. Переговори ICU і влади анексованого Криму відбувається саме у той період, коли майбутня глава НБУ Валерія Гонтарєва ще є співвласником цієї інвесткомпанії.
"Ми вже повідомили 2 фондам, що будемо в змозі щось вислати наступного тижня. Як і домовлялися, ми плануємо об'єднати всі об'єкти попередньо розбивши їх на категорії і провести пре-маркетинг, а потім вже намагатися працювати по-об'єктно. Схожу ідею ми плануємо зробити за банківськими вкладами. Якщо ти не проти, то хотіли б включити туди і портфель ПБ (Платинум Банк, де Пасенюк є членом наглядової ради)", - це текст листа з темою "Crimea", яке Пасенюк написав відомому нам по ряду публікацій бізнесменові Григорію Гуртовому, співвласникові "Платинум Банк". У копії цього листа також вказано Володимира Демчишина, акціонера ICU, пізніше призначеного Порошенком міністром енергетики.
"Згідно з наявними у мене документами, Пасенюк від імені кількох банків вів переговори про продаж їх заставної нерухомості в рахунок погашення кредитів. Зокрема, для інвесторів ICU підготувала презентації по 10 об'єктам нерухомості: 1. Марино Віп готель (Ялта); 2. Санаторій «Київ» (Ялта); 3. Ялтинський військовий санаторій (Ялта); 4. Санаторій «Прибережний» (Ялта); 5. Растворно-бетонний вузол (Ялта); 6. Дитячий оздоровчий табір «Чайка» (Судак); 7. Євпаторійський рибзавод (Євпаторія); 8. Банк «Хрещатик» Кримське і Ялтинське відділення (Сімферополь і Ялта); 9. ТРК «Меганом» (Сімферополь); 10. Будинок Композитора (Ялта)", - пише журналіст Дубінський.
Щоб отримати гроші від покупців за ці об'єкти нерухомості (викупити їх із застави), Макар Пасенюк і Григорій Гуртовий вирішують використовувати "Платинум Банк" (нагадаємо, Пасенюк входить до наглядової ради цього банку) і приймати платежі в рахунок погашення заборгованості за посередництво з боку кримського Генбанку.
Генбанк - банківська установа, яка була створена в Криму для обслуговування місцевого населення і бізнесу замість російських банків, які пішли з півострова після анексії Півострова через введені США та ЄС санкції. 50% акцій Генбанка належали кримській окупаційній владі (фактично, це - підконтрольний банк Сергія Аксьонова).
20 травня 2014 року член ради директорів ЗАТ Генбанк Антон Тернівський відправляє Гуртовому форму угоди про надання послуг з прийому готівкових коштів в російських рублях, доларах США, євро в рахунок погашення кредитної заборгованості та за договором з третіми особами, з подальшим транзитом даних коштів.
А вже 21 травня Гуртовий Григорій Аркадійович отримує лист від Віталія Коломійця (DEPOT Development Group) з комерційною пропозицією і презентацією об'єктів нерухомості в Криму, із зазначенням, що всі об'єкти можуть бути продані або здані в оренду. У презентації вказана комерційна нерухомість в Криму, що належить групі компаній «Фокстрот» в місті Феодосії, Сімферополі, Севастополі, Керчі (всього 8 об'єктів).
"Хочу звернути увагу на те, що листування відбувається з квітня 2014 року, вже після анексії Криму і так званого референдуму 16 березня 2014 року, - тобто, ICU, акціонерами якої на той момент окрім Пасенюка є Гонтарева і Демчишин, свідомо приймає правила гри країни -оккупанта і співпрацює з банком окупаційної влади", - резюмує Олександр Дубінський.

"ЄВРОРЕПОРТЕР"

Як тільки "Нафтогаз" почав закупівлі газу у "Газпрому", Коболєв засекретив свої статки

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з середи, 25 квітня, почала закупівлі газу у компанії "Газпром" (Росія). Про це "Українським Новинам" повідомило джерело на ринку.
"Закупівлі газу почалися сьогодні", - повідомив співрозмовник.
За його інформацією газ заходить через станцію "Суджа". Обсяг поставок становить 21 млн куб. м.
Як повідомляли "Українські Новини", прямий імпорт газу з Росії було припинено 25 листопада 2015 року, а 1 березня цього року заступник голови компанії "Газпром" Олександр Медведєв заявив, що російська газова компанія прийняла рішення не здійснювати поставки газу НАК "Нафтогаз України" з березня ц.р. і повернув отриману передоплату.
20 квітня "Газпром" направив у Стокгольмський арбітраж документи про розірвання контрактів з "Нафтогазом України". При цьому, "Газпром", за словами Прем'єра Володимира Гройсмана, винен Україні близько $8,5 млрд, а "Нафтогаз" хоче відсудити у "Газпрому" іще 15 млрд доларів США.
Разом із тим, пресі стало відомо, що Голова НАК "Нафтогаз України" та члени правління державного монополіста не надавали за місцем роботи декларації про доходи за попередній рік. Про це йдеться у відповіді НАКу на інформаційний запит "Українських Новин".
"У компанії відсутні необхідні документи", - йдеться в тексті відповіді.
Чинне законодавство справді не вимагає від членів правління НАК "Нафтогаз України" обов'язкового декларування своїх доходів і майна.
У попередні роки голова правління НАКу Андрій Коболєв заповнював декларації на виконання норм Закону "Про засади запобігання і протидії корупції". Декларації за 2014, 2015 і 2016 рік публікувалися Управлінням по зв'язках з громадськістю НАКу на офіційному сайті компанії.
При цьому, в нинішньому році декларація про доходи за 2017 рік на сайті компанії не публікувалася. Як повідомлялося раніше, глава НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв офіційно розлучився з дружиною Зоряною. Подружжя перебувало в шлюбі з 2003 року, мають трьох дочок, проте останні 2 роки проживали окремо. Фахівці не виключають, що розірвання шлюбу може послугувати виведенню частини активів пана Коболєва з під уваги антикорупційних органів.

"ЄВРОРЕПОРТЕР"

вівторок, 24 квітня 2018 р.

Роздвоєння особистості або дивні перевтілення Юрія Єриняка

"На що піде людина заради іміджу або ж створення іміджу зовсім нового, з перетворенням його з чорного на білий, щоб виглядати красиво і показати співрозмовнику свою "білість" і "пухнастість" - особливо якщо від співрозмовника залежить багато чого, включаючи або мільйонні контракти, або можливість спокійно жити, незважаючи на минуле?", - пише колумніст Станіслав Бут на сторінках видання "СЛІД".
Такою проблемою, на його переконання, задаються часто ті, чиє минуле не дає можливості говорити про себе, як про людину в усіх відношеннях кришталево чисту. І намагаються максимально відбілити як минуле, так і сьогодення, йдучи при цьому на часто абсолютно абсурдні вчинки. Як наприклад, відомий нині "меценат" і один з відомих людей, волонтер і "патріот" Юрій Єриняк, який примудрився почати доводити всім, що він та інший Юрій Єриняк, відомий в минулому як авторитет "Юра Молдован", - мало не дві різні людини ...
Власне, пояснюється дана поведінка тим, що Юрій Єриняк (він же "Юра Молдован", він же ледь не останній учасник ОЗУ "Башмаки" і відомий "експерт" у вузькому колі з викрадення людей) намагається останні роки сподобатися певним впливовим особам у США, здатним дати йому заступництво і можливість вирішувати багато питань, як в Україні, так і за її межами. І робить для цього пан Єриняк вельми багато, так як для нього таки життєво важливо зазначене заступництво одержати.
Інакше все може закінчитися достатньо погано, враховуючи численні невиконання зобов'язань паном Єриняком у кримінальному світі в "минулому житті", або простіше кажучи факти "кидалово"...
Тому і з'являється "Юра Молдован" у суспільстві відомих людей, піариться волонтерством та фондами, щоб одним дати зрозуміти, що у нього є "дах" і "він при справах", а іншим - подивіться на мене, мовляв, ну який я бандит? Перманентно і епізодами Єриняку це вдається, проте поки що є куди прагнути в цьому сенсі...
Юрій Єриняк свого часу займався вельми непорядними справами. Викрадав людей, займався рекетом і всілякими аферами. Залишився живий і на волі тільки завдяки тому, що погодився бути в певних кримінальних темах сполучною ланкою між тими, хто не хотів світитися. Рано чи пізно такий цікавий спосіб життя для Єриняка закінчився б питанням вибору - з ким він, кого можна "кинути" або підставити, з ким залишитися "дружити", а кого "вчасно зрадити". Природно, що питань до нього накопичилося за роки такої діяльності багато, адже і Єриняку доводилося крутитися - підставлятися під всілякі "теми" і афери, щоб роздати борги або виконувати зобов'язання, яких у "Молдована" накопичилося безліч перед самими різними людьми...
Жив у той час пан Єриняк по суті одним днем, часто підставляючись і залишаючи сліди. Наприклад, кримську будівельну фірму "Кримбуд" Єриняк "віджимав" на замовлення, купивши її всього лише за тисячу доларів і зафіксувавши як новий власник фірми-одноденки "Данило", яка здійснила цю дивну покупку. А почалося все, по суті, з того, що Єриняк потрапив "під роздачу" у ситуації з відомим злодієм Захаром Калашовим ("Шахро"), по "бєспрєдєлу" звинувативши приятеля останнього Володю Севастопольського ("Сєву") у вбивстві авторитета Васі Очко. Ховатися від людей "Шахро" Юрі Молдовану довелося в Києві, використовуючи заступництво, як ворогів "Шакро" в злодійському середовищі, так і силовиків і політиків, які навішали на Юру Молдована за це купу зобов'язань. Це зберегло Єриняку насамкінець життя, і в той момент, коли силовики в Криму і по всій Україні зачищали ОЗУ "Башмаки", Єриняк спокійно відсиджувався в сторонці, знаючи, що він іще буде корисний...
Юра Молдован, опинившись у Києві, познайомився із масою цікавих людей, і став рулити цікавими "темами" під пильним наглядом "кураторів".
Останні Юрі не довіряли, проте давали підставлятися під вельми смачні теми, щоб самим залишатися в тіні. Від Юрія Єриняка потрібно одне - робити, що скажуть, і не "світитися" у кримінальних провадженнях.
Таким чином, Юра Молдован став "почесним" власником (на пару із Миколою Рудьковським) 20% акцій "Нафтогазвидобування" й інших смачних активів...
До речі, саме з "Укргазвидобуванням" пов'язаний кримінальний трілер за участю Юри Молдована. У 2012 році був викрадений екс-очільник ПрАТ "Нафтогазвидобування" Олег Семінський. Три роки і чотири місяці його незаконно тримали в ув'язненні. Тільки в 2015 році він дав свідчення на своїх викрадачів. Замовником свого викрадення Семінський назвав Рудьковського і Єриняка. Саму ж компанію на цей момент вже давно придбав Ринат Ахметов, а Рудьковський і Єриняк влучно на час виїхали з країни, чекаючи, коли в суді "вирішаться" питання ...
Мабуть, такий спосіб життя таки бив по нервах Юри "Молдована". У травні 2014-го, коли "Молдованом" і подільниками утримувався Семінський, Єриняк вирішив піти в рознос і зірвався... Потягнуло на старе, і Єриняк із "компаньйонами" вирішили "подоїти" і викрасти одного київського бізнесмена, і "заробити" на викупі 103 тисячі доларів.
Під час затримання у Єриняка знайшли в машині вогнепальну і холодну зброю, гумовий кийок, жезл співробітника ДАІ і скотч. Однак, через місяць Ериняк був випущений під домашній арешт, а потім і зовсім опинився на волі завдяки судді Київського апеляційного суду Чернушенко...
У справі про викрадення Семінського для Єриняка поки що все теж зійшло на гальмах.
Однак, Юра "Молдован" активно почав працювати над відбілюванням репутації, щоб зайвий раз не гнівити "кураторів" і залишитися живим, неушкодженим і корисним.
Єриняк постає сьогодні меценатом, волонтером, і рятівником світу. Кажуть, що давно хоче виїхати до Штатів, але поки що потрібен тут... а для "бізнесу", як відомо, репутація надважлива. І тому ми ще почуємо скоро про Юрія Єриняка, який все ще відомий у вузьких колах іншим прізвищем і справами...

Надійка Фрідман для "ЄВРОРЕПОРТЕР"