вівторок, 30 січня 2018 р.

Даценко: Ніщук літає економ-класом і погрожує журналістам судом

"Це буде історія про те, як журналісти забули про своє істинне призначення, про те, як «журналістами» називаються люди, які не знають нічого ні про цю роботу, ні про етику, ні, найголовніше, про правду", - розпочинає свій пост у "Фейсбуці" українська архітекторка і митець Юлія Даценко.
Сьогодні саме такі «професіонали», опинившись в літаку з Цюриха до Києва у економ-класі з Міністром, потім їдучи з ним на загальному автобусі при посадці в Борисполі і отримуючи багаж у загальній черзі, роблять фото і, маючи можливість уточнити всі деталі, ба навіть подивитись у пакет з покупками, цього не роблять, натомість видають опус з гучним заголовком «Літає в бізнес-класі, користується віп-сервісами і купує дорогі харчі за сотні євро». Зізнаюсь, вражені таким високим рівнем «професіоналізму».
Інформуємо - Міністр перебував у Давосі на офіційне запрошення президента Швейцарії на Конференції міністрів культури країн-підписантів Європейської культурної конвенції, під час якої відбувались дебати з питань Baukultur – культури урбанізованого середовища, її ролі в сучасному суспільстві та обговорення питань спадщини в країнах Європи. І саме швейцарська сторона взяла на себе всі витрати у Швейцарії, зокрема, і трансфер до літаку усіх запрошених осіб з усієї Європи.
Дорогими ж харчами, про навіть види і вартість яких проведене так зване «розслідування» є шматок сиру та сувенірна дощечка, сукупною вартістю 18 франків. Тому ця «сенсація» - є неправдивою та просто «жовтою».
Печально визнавати, але допоки журналістика буде такою, коли, нажаль, непрофесіонали засмічують інформаційний простір неправдою, воювати в інформаційній війні з нашим реальним ворогом нам буде надзвичайно складно.
Прикро, що цих «журналістів» не зацікавила інформація про успішні перемовини з іншими міністрами, представниками ЮНЕСКО щодо жахливої ситуаціі в Криму зі спадщиною та шляхи її вирішення, питання підтримки у міжнародних організаціях щодо протидії російській агресії тощо. Це прикро і сумно.
У додатку - посадковий талон та квиток в економ клас, запрошення на конференцію, а також фото покупок.
"Звертаємось до усіх ЗМІ, які поширили цю неправдиву інформацію, спростувати її у такий самий спосіб, який вони її поширили, як того вимагає закон і елементарна етика. В іншому випадку Мінкультури буде звертатися до суду. Дякуємо за розуміння!" - резюмувала Юлія Даценко.

"Єврорепортер"

Угоду з продажу української "дочки" Сбербанку структуровано, очікується рішення регулятора

Угоду з продажу українського дочірнього банку Сбербанку РФ вже структуровано, повідомив голова Сбербанку Росії Герман Греф журналістам в кулуарах Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
"У нас все підготовлено, питання – дадуть нам дозвіл на продаж чи ні – це головне. Угоду, в принципі, структуровано, чекаємо згоди регулятора", – сказав Г. Греф.
Національний банк України (НБУ) 22 грудня 2017 року оголосив про отримання від Управління справами президента Білорусі пакету документів на погодження набуття через білоруський Паритетбанк опосередкованої участі в українському Сбербанку в розмірі 100%.
Раніше інтерес до купівлі українського Сбербанку виявляв білоруський бізнесмен Віктор Прокопеня, який мав намір придбати Паритетбанк і через нього безпосередньо українську "дочку" Сбербанку РФ.
Спочатку влада Білорусі схвалила продаж бізнесмену держбанку за $50 млн, однак пізніше підконтрольна В. Прокопені компанія VP Capital повідомила, що Паритетбанк залишається власністю його поточного власника – Республіки Білорусь.
Раніше в Сбербанку вже була домовленість про продаж українського активу іншій групі інвесторів, але угода не відбулася. НБУ в липні 2017 року відмовив бізнесмену Григорію Гусельникову і синові власника НК "Русснєфть" Михайла Гуцерієва Саїду у погодженні набуття істотної участі в ПАТ "Сбербанк" (Україна).
Разом із тим, НБУ продовжує вивчати пакет документів на погодження придбання АТ "Паритетбанк" (Білорусь) істотної участі в ПАТ "Сбербанк" (Київ), повідомили в прес-службі центробанку.
"Зараз отримані НБУ документи для погодження набуття істотної участі в ПАТ "Сбербанк" знаходяться на розгляді. За результатами розгляду громадськість буде поінформовано додатково", – повідомили в прес-службі НБУ.
У Нацбанку також нагадали, що згідно зі ст. 34 закону України "Про банки і банківську діяльність", регулятор розглядає відповідні документи протягом трьох місяців від дати отримання повного пакета.
Як повідомлялося, НБУ 21 грудня 2017 року отримав від Управління справами президента Республіки Білорусь пакет документів на погодження набуття через АТ "Паритетбанк" істотної участі в ПАТ "Сбербанк" (Київ) у розмірі 100% його статутного капіталу.
Нагадаємо, за даними "Finance.ua", "Сбербанк" (Київ, раніше – дочірній банк "Сбербанку Росії", до цього – банк "НРБ") заснований в 2001 році. Його єдиним власником є "Сбербанк Росії". Згідно з даними Нацбанку України, на 1 жовтня 2017 року за розміром активів (40,69 млрд грн) банк займав 9-е місце серед 88 діючих у країні банків.
"Паритетбанк" (Мінськ), згідно з інформацією на його сайті, зареєстрований в 1991 році. Державі в особі Управління справами президента належить 99,8267%.

"Єврорепортер"

Суд Лондона продовжив арешт активів Коломойського і Боголюбова

Високий суд Лондона (Великобританія) за підсумками засідання 19 січня продовжив дію наказу про всесвітній арешт активів колишніх власників ПриватБанку (Київ) Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова на суму понад $2,5 млрд до чергового відповідного розпорядження суду, повідомили в прес-службі ПриватБанку.
"Минулого тижня в англійському суді пройшли додаткові слухання щодо процесуальних питань у справі ПриватБанку проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та інших осіб. Наказ суду про всесвітній арешт активів, винесений у грудні 2017 року, був продовжений до наступного відповідного наказу суду", – повідомили в банку.
Крім того, додали в прес-службі, суд зобов’язав І. Коломойського і Г. Боголюбова розкрити інформацію про всі свої активи обмеженому колу осіб, які безпосередньо беруть участь у розгляді справи.
Як повідомлялося, залучена владою України в 2017 році компанія Kroll за підсумками форензік аудиту ПриватБанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації в кінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в $5,5 млрд.
ПриватБанк в грудні 2017 року подав позов до високого суду Лондона проти І. Коломойського, Г. Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyn Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservices Ltd., які імовірно їм належать або перебувають під їхнім контролем.
Позивач домігся, що суд як забезпечувальний захід видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку І. Коломойського та Г. Боголюбова і зазначених шести компаній на суму більш ніж $2,5 млрд.
Раніше ці компанії фігурували в постановах Печерського райсуду Києва від 29 липня 2016 року, якими передбачається арешт низки рахунків у кіпрській філії найбільшого в Україні ПриватБанку в рамках розслідування про заволодіння кредитами рефінансування Національного банку України на суму 19 млрд грн.
Згідно з постановами суду, посадові особи ПриватБанку видали кредити на суми від $18 млн до $73 млн 42 підконтрольним підприємствам під заставу майнових прав на товар. Після цього дані компанії уклали угоди (здійснивши 100%-ву передоплату) з метою отримання товарів, перерахувавши зазначені кошти на рахунки нерезидентів: Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp, ZAO Ukrtransitservice Ltd., Milbert Ventures Inc.

"Єврорепортер"

Українці, які покинули Крим, розповіли про жахіття окупантів на півострові

Російські спецслужби у окупованому Криму намагаються вербувати проукраїнські налаштовану молодь. Дмитро Романьков і його мама Світлана були змушені тікати з півострова після того, як фсбешники взялись вербувати Дмитра своїми фірмовими методами: побиттям, залякуванням і шантажем.
По приїзду в Україну хлопець одразу пішов до СБУ, а незабаром на материк переїхала його мама, розповідає "Народна Правда". Журналісти запитали, якою була реакція матері, коли вона дізналася, що її сином займаються російські спецслужби.
"Реакція страху, шаленого страху за життя свого сина, тому що я розуміла всю небезпеку ситуації. Настільки всі залякані. Я переймалася, що його свободі є загроза. Я переймалася, щоб його просто не посадили до в’язниці за те, що він просто любить Україну, за герб, за татуювання, за його переконання", – відповіла жінка.
Мати та син у анексованому Криму їздили на українських номерах, не змінювали українські документи. Це був свого роду пасивний супротив агресії.
"Я розуміла, що добром це не закінчиться. З кожним днем там все більше відчувалося моральне пригнічення. І якщо спочатку люди ще якось відчували себе більш менш волелюбними і могли висловлювати свою точку зору, то зараз люди дуже налякані. Бояться висловлюватися. І я зараз просто боюся їхати туди, де я народилася і де я живу. Я переймаюся за сина, тому що боюсь, щоб ці люди не приїхали сюди і не викрали його, не забрали знову туди", – додала Світлана.
Нагадаємо, на 73-му пленарному засіданні Генасамблеї Організації Об’єднаних Націй  70 країн світу підтримали резолюцію, в якій йдеться про права людини у тимчасово окупованій АРК.
Також раніше міністр юстиції Павло Петренко заявив, що служителі Феміди в Європейському суді з прав людини офіційно почали розглядати позов України проти Російської Федерації щодо порушення прав людини в анексованому Кримському півострові.
Додамо, що  в ООН зробили різку заяву з приводу порушень в діях окупаційної влади Криму. Агентство ООН з прав людини зафіксувало тортури, незаконні арешти та інші протиправні дії російської "влади" Криму.

"Єврорепортер"

Польща просить США накласти санкції на будівництво "Північного потоку-2"

Про це йшлося на переговорах прем'єра Польщі Моравецького з держсекретарем США Тіллерсоном. Польща, зокрема, просить США поширити санкції на будівництво газопроводу "Північний потік-2" між Росією та Німеччиною. Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький після зустрічі з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном, передає Gazeta Prawna.
"Ми хочемо, щоб будівництво газопроводу "Північний потік-2" охоплювалося режимом санкцій закону США від 2 серпня 2017 року, в якому йдеться, зокрема, про санкції проти Росії", - заявив Моравецький.
Моравецький підкреслив, що попередня інтерпретація закону не задовольнила Польщу.
"Попереднє тлумачення цього документа Державним департаментом США було для нас неоднозначним і незадовільним. Це дуже важливий момент для нас в наших переговорах зі США. І мова не тільки про нашу енергетичну безпеку, а й про безпеку всього регіону", - додав Моравецький.
Реалізацію проекту "Північний потік-2" вартістю майже 10 млрд євро "Газпром" і його партнери мають намір розпочати в квітні 2018 року. Передбачається, що 1200-кілометровий газопровід буде прокладений через Балтійське море і з'єднає Росію і Німеччину, минаючи Україну, Польщу та країни Балтії. Потужність газопроводу буде вдвічі більшою, ніж у першого "Північного потоку", а будівництво планують завершити до кінця 2019 року.
Київ виступає категорично проти цього будівництва, називаючи його політично вмотивованим і пропонуючи ЄС створити консорціум із залученням європейських компаній для управління чинними більш ефективними маршрутами транспортування через Україну.
Про свою незгоду з проектом "Північний потік-2" заявила також низка країн ЄС, зокрема Польща і Литва.

"Єврорепортер"

Секретар "Венеціанки": ми не згодні з ключовою претензію Угорщини щодо мовного закону

Венеціанська комісія не погоджується з вимогою Угорщини залишити в Україні можливість навчання виключно угорською мовою. Про це сказав секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт в інтерв’ю "Європейській правді".
"Ні, ми не поділяємо цю позицію. Ми вважаємо, що держава може перейти від суто угорськомовної системи до змішаної, за якої частину годин буде викладання угорською, частину – українською. Понад те, це навіть краще для самих учнів, якщо вони будуть отримувати навчання двома мовами", - сказав Маркерт.
Однак він зазначив, що критика угорців обґрунтована, поки немає гарантій для мов меншин. Необхідно, щоб підзаконні акти встановили ці гарантії – приміром, скільки годин має бути навчання мовою меншин.
"Водночас державна мова також має викладатися у достатньому обсязі, зокрема, щоби людина мала можливість інтегруватися, була конкурентною на ринку праці – а для цього потрібно добре говорити українською, а не лише угорською. Але саме по собі двомовне навчання – це перевага", - сказав він.

"Єврорепортер"