субота, 3 грудня 2016 р.

Прибалтійські біатлоністи, найняті Пашинським та Аваковим, спровокували бійню на Майдані

Активіст "Правого сектора" розповів, що Пашинський і Аваков наймали снайперів, які спровокували розстріли на Майдані. Народний депутат "Народного фронту" Сергій Пашинський і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков під час Майдану наймали снайперів, які вбивали як протестувальників, так і міліцію, щоб спровокувати стрілянину з боку правоохоронців.
Про це розповів активний учасник подій, член "Правого сектора" Микола Дульський.
За словами Дульського, саме Аваков з Пашинським завезли зброю на Майдан. Також він стверджує, що ці люди причетні до перших вбивств зі снайперських гвинтівок.
"Коли були перші вбивства зі снайперської гвинтівки, і втрати були як у міліції, так і в народу, – цих людей замовляли Пашинський і Аваков", – заявляє Дульський.
Активіст переконаний, що снайперів наймали з числа присутніх на Майдані біатлоністів з Прибалтики. Необхідно це було для подальших зіткнень та ескалації протистояння. Серед організаторів він називає і Парубія.

"Ось ця банда – Пашинський, Парубій і Аваков, – вони, в принципі, все це й робили. Потім вже ми проаналізували – вони наймали снайперів, аби ті вбивали і міліцію, і мітингувальників для того, щоб спровокувати зіткнення. Що у них, в принципі, і вийшло. Але потім "Беркут" реально стріляв в народ. Тобто, Небесну Сотню реально розстріляв "Беркут", але цю стрілянину спровокували снайпери, які працювали за гроші людей, які потім масово увійшли в "Народний фронт", – стверджує Дульський.
Крім того, він вказує на роль Олександра Турчинова і Арсенія Яценюка, які встановили контроль за фінансовою допомогою Майдану. Саме тому, на думку Дульського, Майдан втратив незалежність і в подальшому ним керували політики.

"Єврорепортер"

вівторок, 29 листопада 2016 р.

Кернес наколядував цінних паперів на 5 млн. гривень

Харківський міський голова Геннадій Кернес 19 жовтня придбав цінних паперів на суму 4,83 млн. грн. Про це йдеться у декларації про суттєві зміни матеріального стану, яка опублікована на Єдиному державному реєстрі декларацій.
Кернес придбав 3980 цінних паперів номінальною вартістю 3,98 млн. грн. у ТОВ «КУА «Фінекс-капітал» Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "Стаксель".
Нагадаємо, що Геннадій Кернес задекларував, що у 2015 році отримав дивіденди від ТОВ «КУА «Фінекс-капітал» у сумі 11,097 млн. грн.
ТОВ «КУА «Фінекс-капітал» є засновником ТОВ «ДБК «Уровень», яке отримує підряди від міськради. Наприклад, саме ця компанія виграла підряд на будівництво велодоріжки вздовж Білгородського шосе вартістю 14 млн. грн. Також, ця компанія без проведення торгів отримує підряди на ремонт доріг.
ТОВ «КУА «Фінекс-капітал» разом з Олександром Коровкіним, Ольгою Солоп та ТОВ «КУА «Ореола» (керує активами родини Добкіних) заснували ТОВ «Фірма «Діана». Це підприємство володіє Сумським ринком.
Крім того, «КУА «Фінекс-капітал» є засновниками ТОВ «Асканіо», ТОВ «Фінансова компанія «Платіжний центр», ТОВ «Фестіно» тощо.
ТОВ «Асканіо» володіє будівлею ресторану «Нікас».
ТОВ «Фінансова компанія «Платіжний центр» володіє платіжними терміналами, які встановлені на території Харківського метрополітену.
А серед засновників ТОВ «Фестіно», яке має у власності будівлю в центрі міста, є комерційний директор Парку Горького Андрій Шаптала, а раніше був директор Департаменту будівництва та шляхового господарства міськради Володимир Чумаков.
Нагадаємо, засновниками ТОВ «КУА «Фінекс-капітал» є Лада Крімерман та Ігор Когут.

"Єврорепортер"

АНТИУКРАЇНСЬКИЙ ЗАКОЛОТ: Європарламент планує розглянути "безвіз" лише у 2017?

В Європейському парламенті зареєстрували відповідний регламент, яким надаватиметься безвізовий механізм перетину кордонів для українців, проте розглядатиметься він лише у січні 2017.
Втім, як свідчать опитування, безвізовий режим з ЄС вважають важливим тільки 39% українців. За уточненими даними з сайту Європарламенту, останній дійсно може розглянути безвізовий механізм 18 січня 2017 року, адже саме тоді, євродепутати планують розглянути відповідний регламент 2016/0142(COD) у першому читанні на січневій сесії.
Це, у свою чергу, означає, що Україна ніяк не зможе отримати безвізовий режим з ЄС раніше цієї дати, не дивлячись на чисельні прогнози українських політиків та урядовців, що зазначали про отримання "безвізу" до кінця поточного року.
Разом із тим, існує думка, що введення безвізового режиму з Україною навмисно блокують в Євросоюзі.
Про такі переконання в ефірі "112 Україна" зазначив депутат Європейського парламенту від Литви Пятрас Ауштрявічус. За словами пана Ауштрявичуса, обговорення безвізового режиму з Україною між Європарламентом, Єврокомісією та Радою Європи ще не завершилося, а зараз на ситуацію впливають політичні інтереси країн ЄС.
"Наскільки мені відомо, Франція залишається невирішеним питанням, країна, яка зараз у передвиборному періоді. Всі сторони бояться, що в якомусь сенсі питання про безвізовий режим з Україною може вплинути на результати виборів у Франції, так що тепер є цей фактор. Для мене цього достатньо, щоб сказати, що Європа просто обманює себе і Україну", - заявив Ауштрявічус.
Він також зазначив, що в ЄС створюють нові перешкоди для запровадження безвізового режиму з Україною. "Це, на мою думку, створює велику політичну невизначеність в країні. Україні потрібна стабільність, Україні має бути ясний європейський шлях, а ми пропонуємо, але не даємо", - додав євродепутат.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що безвізовий режим з Україною викликає зауваження у низки країн ЄС.
Крім того, за неофіційною інформацією з Європарламенту, Україна зможе отримати повноцінний "безвіз" виключно за умов, коли уряд країни погодиться "виручити" Євросоюз у болючій проблемі нелегальної міграції. При цьому, Єврокомісія вже висловила готовність частково профінансувати створення відповідних фільтраційних таборів для нелегальних мігрантів з країн ЄС саме на території України.
Зважаючи на це, дивує мовчазна згода Президента України та керівництва українського МЗС, що приховують від громадськості настільки важливі висунуті ЄС додаткові передумови, адже Україна фактично й організаційно не готова для тих ризиків, які слідуватимуть за концентрацією та логістикою великої кількості нелегальних мігрантів. Це, за попередніми оцінками, більше 3 млн. осіб на рік, при цьому слід зважати на стан їх психічного та фізичного здоров'я, адже сидіти у буцегарні, але в
ЄС - це одне, а шукати свою долю у фільтраційному таборі навіть за межами "шенгенської" зони у розграбованій "вмілим господарюванням" країні - зовсім інше...

Надійка Фрідман, "Єврорепортер"