четвер, 24 листопада 2016 р.

На Московському проспекті Кернес через "Паркінг+" засвоїв зайві 20 мільйонів

Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міськради 24 жовтня уклало угоду з ТОВ «Паркінг+» щодо додаткових робіт під час реконструкції Московського проспекту вартістю 21,65 млн. грн.
Про це стало відомо зі звіту про укладання договору, який розміщений на порталі системи електронних закупівель «Прозорро».
Зокрема, планують провести додаткові роботи по реконструкції просп. Московського від пров. Електромеханічного до вул. Енергетичної. Мова йде про перенос теплових мереж, які не побачили перед початком робіт.
Цікаво, що вартістю земляних робіт буде коливатися від 700 до 2000 грн. за 1 куб. м, відновлення асфальтового покриття буде коштувати майже 2000 грн. за 1 кв.м., хоча стільки коштує звичайно не тільки укладання полотна, а й супутні роботи, за монтаж 290 погонних м. труб заплатять 7,07 млн. грн. тощо, тобто по 24318 грн. за п.м.
Для порівняння у Полтавській області замінили тепломережу по ціні 6230 грн. за п.м. Тобто в чотири рази дешевше разом зі всіма земельними роботами.
Нагадаємо, що Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міськради 12 жовтня 2015 року уклало угоду з ТОВ «Паркінг+» щодо реконструкції Московського проспекту вартістю 45,61 млн грн.
Директором Департаменту будівництва і шляхового господарства міськради є Володимир Чумаков, який до свого призначення керівником Департаменту в 2010 році був директором та співзасновником «Паркінг+».
Згодом засновники фірми змінювались і у травні 2016 року її переписали на гонконгівську компанію «Драгон Інвестмент Девелопмент Лімітед». Бенефіціаром «Паркінг +» тепер вказано громадянина Малайзії Тан Джин Лі, який мешкає у Швейцарії. Крім того, серед засновників є партнер дружини Чумакова – Вячеслав Блінкін та Галина Давидова – людина з оточення Геннадія Кернеса.
Всього цього року до останніх торгів ТОВ «Паркінг +» виграло тендерів у Харківської міськради на суму понад 800 млн грн. Крім того, за даними «Харківського антикорупційного центру», без проведення торгів це підприємство отримувало кошти як від департаменту Чумакова, так й від комунальних підприємств.
Нещодавно комунальники уклали угоду з ТОВ «Паркінг +» щодо ремонту майдану Сергіївського вартістю 1,29 млн. грн.
Нагадаємо, що Володимир Чумаков, директор Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міськради, в липні 2016 року придбав автомобіль класу Люкс, а саме - Mercedes-Benz GLS 350 D 4 Matic 2016 року випуску.

"Єврорепортер"

середа, 23 листопада 2016 р.

Ця влада втратила право на моралізаторство

"Особливість нинішньої влади полягає в тому, що вона - як і зі сцени Євромайдану три роки тому, так і нині на засіданнях в Адміністрації Президента, уряді чи парламенті - пафосно та нахабно повчає український народ, як йому «правильно» жити: визначає ціннісні орієнтири, життєві пріоритети, при цьому переконуючи, що саме вона («влада воюючої країни») вдень і вночі бореться за незалежність і добробут громадян", - пише у своєму блозі доктор політичних наук Микола Томенко.
Якщо в перший рік після Євромайдану здавалося, що це - переконлива і щира позиція, то сьогодні такий стиль поведінки, коли абсолютна більшість представників влади заробляє на війні та на власних громадянах, при цьому час від часу зачитуючи на загал патріотичні тексти і пускаючи сльозу, вже не викликає довіри і виглядає просто знущанням…
Експерти Інституту політики проаналізували останні соціологічні дослідження відомих компаній і дійшли висновку, що за усередненими показниками на сьогодні Верховній Раді НЕ довіряють майже 90% громадян України, уряду – майже 80%, президенту – майже 75%.
Це означає, що нинішня влада втратила не лише суспільну підтримку, а й суспільне розуміння, і тому вона сьогодні є суспільно нелегітимною.
Популярно кажучи, абсолютна більшість громадян України не просто не шанує чи не довіряє владі, а - її ненавидить!
Поки що цю владу стримує від втілення цієї ненависті у конкретні дії проти неї дійсно непроста ситуація в Україні та побоювання неадекватності імперських амбіцій Росії та Путіна.
Між іншим, ті ж експерти Інститут політики нагадали, що за півроку до Революції гідності ставлення до влади Януковича-Азарова було таким: Верховній Раді та уряду не довіряли 75%, президенту – 70% українців.
Тому сьогодні, поки загроза Путіна і Росії своєрідно захищає владу Порошенка від ненависті та зневаги суспільства, їй треба бодай змінити тональність свого діалогу з громадянами, оскільки право на повчання чи моралізаторство власного народу ця влада вже точно втратила!

"Єврорепортер"

вівторок, 22 листопада 2016 р.

Микола Короленко: невиконані обіцянки політпартій

За даними оглядача "Виборчої України" Миколи Короленка, Комітет виборців України склав ТОП-10 передвиборчих обіцянок, які політики проголошували два роки тому.  Організація опублікувала відповідну інфографіку «Усі обіцянки партій взяті із передвиборчих програм 2014 року».
1. Повернути ядерний статус Україні (Радикальна партія) Факт: Україна формально втратила статус ядерної держави, приєднавшись до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року. Відповідний Закон №248 було прийнято 16 листопада 1994 року. Із того часу змін до нього не вносилося, а тому без’ядерний статус України залишається в силі.
2. Обирати парламент за відкритими партійними списками (БПП, РПЛ, "Батьківщина) Факт: в Україні є чинним Закон «Про вибори народних депутатів України», прийнятий 17 листопада 2011 року. Відповідно до нього вибори відбуваються за змішаною пропорційно-мажоритарною системою. На розгляді парламенту перебуває низка законопроектів, які передбачають зміну виборчої системи на виборах до Верховної Ради. Проте станом на початок листопада жоден із законопроектів не ставився на голосування.
3. Прийняти закон про парламентську опозицію ("Батьківщина") Факт: у жовтні 2010 року із чинного Закону «Про Регламент Верховної Ради України» було вилучено главу, яка регулювала статус та права парламентської опозиції. У такому вигляді Регламент зберігся до нашого часу. На розгляді парламенту знаходиться три законопроекти про статус парламентської опозиції: №3061 авторства депутатів «Опозиційного блоку», №3061-1 – «Відродження» та №3061-2 – Радикальної партії Олега Ляшка. Жоден із них не виносився на розгляд Верховної Ради.
4. Скасувати депутатську недоторканність ("Самопоміч", "Батьківщина") Факт: 5 лютого 2015 року Верховна Рада прийняла Постанову «Про направлення до Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)», що передбачає скасування депутатської недоторканності. У червні 2015 року Конституційний Суд схвалив відповідні зміни до Конституції. Але з того часу народні депутати так і не розглянули це питання.
5. Ліквідувати місцеві державні адміністрації (БПП, "Опозиційний блок", "Батьківщина") Факт: статус районних та обласних державних адміністрацій закріплений в Конституції України. Для того, щоб їх ліквідувати потрібно внести зміни до Основного Закону. Серед іншого саме це передбачає президентський законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». У серпні 2015 року документ був прийнятий в першому читанні, але з того часу на розгляд парламенту не виносився.
6. Побудувати надійно укріплений державний кордон ("Народний Фронт") За інформацією ЗМІ станом на серпень 2016 року проект «Стіна» завершений на 10,5%.
7. Виділити на медицину в 10 разів більше коштів ніж зараз (РПЛ) Факт: видатки на охорону здоров’я у зведеному бюджеті України: 2014 рік – 57,1 млрд. грн.; 2015 рік – 70,9 млрд. грн.; 2016 рік – 74,3 млрд. грн.
8. Надати громаді право обирати місцевих суддів ("Опозиційний блок", "Батьківщина") Із 30 вересня 2016 року в Україні стартувала судова реформа. Серед іншого нею встановлено публічний контроль за призначення суддів, а також обмежено вплив законодавчої та виконавчої гілок влади на їх функціонування. У той же час, реформи не передбачає змін, які б надавали громадам право обирати місцевих суддів.
9. Підвищити заробітну плату вчителів, популяризувати професію ("Самопоміч") На початку вересня 2016 року міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що зарплата вчителів має зрости на третину. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що зростання має відбутися вже з 1 січня 2017 року. Відповідні зміни передбачає проект бюджету на 2017 рік. На разі документ прийнято в першому читанні і тривають консультації щодо його змісту. Не виключено, що його зміст може суттєво змінитися. Тому говорити про реалізацію обіцянки можна буде лише після остаточного прийняття бюджету.
10. Домогтися членства України в Європейському Союзі ("Батьківщина") Виконання подібних обіцянок займає більше часу, аніж каденція Верховної Ради. Наприклад, Хорватія, яка останньою вступила до ЄС (в 2013 році) подала заявку про вступ в 2003 році. Станом на сьогодні Україна навіть не є офіційний кандидатом на вступ в ЄС, не кажучи вже про повноцінне членство.
Не за горами дострокові парламентські вибори, яких сьогодні вимагає більшість українського суспільства.
Виборці будьте пильними і не дайте обдурити вас в черговий раз.

"Єврорепортер"