четвер, 21 квітня 2016 р.

Росія провела найкровавіші в історії військові навчання на Донбасі

Як не намагаються у Кремлі приховати дійсний стан речей, як не прикриваються різного роду військовими навчаннями, тільки б увести до окупованих територій України все нові й нові регулярні військові частини, факт лишається фактом - надії на сліпу відданість і підтримку бойових дій проти урядових військ України з боку населення і сформованого на його базі т.зв. "ополчення" вже не лишилося. Не дивлячись на проголошене в котрий раз припинення вогню, ми всі, разом із представниками ОБСЄ, можемо наочно бачити, як воно виконується противником, якому поки не дуже вдало, але вдається приховувати від очей небагаточисельних міжнародних спостерігачів пункти розташування своїх військових частин та батальйонно-тактичних з'єднань. Проте, неможна довго приховувати сльози вдов та матерів, сотні поранених й покалічених солдат і офіцерів, мільйони бюджетних рублів, що неповернено втрачені разом із спаленою в боєвих зіткненнях військовою технікою та озброєнням.
Днями експерт з питань окупованих територій Луганщини Дмитро Снєгирьов із посиланням на інформацію від активістів очолюваної ним громадської ініціативи "Права Справа", повідомив про прибуття в Луганськ підрозділів 76-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону (місце постійної дислокації – місто Слов'янськ–на–Кубані, Краснодарський край). Слід відзначити, що у січні 2015 р. підрозділи цього батальйону були зафіксовані на території Ростовської області (РФ), в безпосередній близькості від кордону з Україною, поблизу сел. Куйбишеве.
Зокрема, на території тимчасово окупованого смт. Челюскінець Лутугинського району Луганської області, як з'ясувалося, розташовані окремі підрозділи ремонтно-відновлювального батальйону ЗС РФ. Наразі, на території смт. Челюскінець зафіксовано присутність 2 тентованих автомобілів КАМАЗ, З автомобілів "Урал", 3 БТР, 2 автомобілів ГАЗ-66 та 4 понтонних автомобіля на базі КАМАЗ (універсальний понтонний автомобіль КАМАЗ розроблений ВАТ "КАМАЗ", спільно з фахівцями ВАТ "КБ "Вимпел" і ТОВ "Навашінскій машинобудівний завод").
Окрім техніки, на території смт. Челюскінець зафіксовано присутність живої сили окупантів у кількості до 100 чоловік, які розквартировані у приміщенні колишнього клубу. Раніше повідомлялося, що з 14 квітня п.р. на території самопроголошеної ЛНР у Лутугинському районі на базі навчального центру почалися бригадно-тактичні навчання підрозділів 2-го Армійського корпусу ЛНР. В ході навчань відпрацьовуються наступальні дії, в тому числі з подоланням водної перешкоди, під час чого була задіяна відповідна інженерна техніка.
Невдовзі офіційний представник "народної міліції ЛНР" майор Андрій Марочко повідомив про те, що "в ході проведення бригадно-тактичного навчання одним із підрозділів бойовиків були відпрацьовані складні елементи бойової підготовки, такі як форсування водної перешкоди, проведення бойових стрільб як вдень, так і вночі".
З цього цілком можна зробити попередні висновок, що під виглядом військових частин ЛНР нерідко виступають окремі підрозділи й батальйонно-тактичні групи, сформовані з регулярних військових частин РФ.
Саме із такими підрозділами майже по всій неконтрольованій території, як свідчать дані групи Олега Ярчука, впродовж всього квітня мали місце різного роду інциденти, пов'язані переважно із діяльністю диверсійних та партизанських груп.
Так, 5 квітня в районі Мар'їнки, що на околицях окупованого Донецька, місце бойового розгортання 583-го Окремого гвардійського мотострілкового батальйону 200-ї Печенезької окремої мотострілкової бригади було обстріляно зі снайперської зброї великої потужності, в результаті чого одного військовослужбовця поранено, а троє - загинули, при чому серед останніх опинився виконуючий обов'язки керівника штабу батальйону. 
Того ж дня дісталося й службовцям 739-го Іжевського окремого спеціалізованого моторизованого батальйону внутрішніх військ, який також із невідомих Володимиру Путіну причин опинився в районі Мар'їнки. Так, у двох км від місця бойового розгортання батальйону був виявлний спеціалізований автотранспорт штабного пункту управління без особового складу, місцезнаходження якого не встановлено, проте, з'ясовано, що авто було підірвано на мінній закладинці, ідентифікувати яку російські фахівці наразі не змогли. Одночасно, місце бойового розгортання вищевказаного підрозділу було накрито мінометним вогнем високої щільності. Як з'ясувалося пізніше троє російських військовослужбовців загинули, а одинадцять були поранені.
Крім того, внаслідок вогню у відповідь з боку ЗСУ під час здійснення дозорно-розвідувального завдання кадровими військовиками 18-ї Гвардейської окремої мотострілкової Червонопрапорної Євпаторійської бригади (в/ч 27777, м.Ханкала, Чеченська республіка, брала участь у бойових діях 2008 р. на території Грузії) загинув один та поранено шість військовослужбовців. Разом із тим місце розгортання головного підрозділу опинилося під мінометним обстрілом з боку ЗСУ, однак, "чеченці" не відступили і позицій майже не змінювали.
Згодом, 18 квітня, у тому ж районі й фактично на тих самих позиціях російські військовослужбовці з цього підрозділу, що фактично виступають на боці терористів, під час чергової атаки на позиції урядових військ України потрапили під щільний мінометний вогонь, внаслідок якого загинуло 9, поранено - 20, пропало без вісті двоє війсьвовиків. Підрозділ повністю деморалізовано, бійці відмовляються від виконання наказів старших командирів. Втрати військової техніки та живої сили виявилися більш значущими, ніж могла собі уявити російська пропаганда, що вже не здатна забезпечувати неухильне виконання наказів командування ЗС РФ.
Слід відзначии, що "масла у полум'я" додав інцидент, що стався того ж дня, в контексті розбиття зведеного розвідзагону 10-ої Окремої бригади спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу ЗС РФ під час бойового зіткнення із ЗСУ, внаслідок чого загинуло 5, поранено 19, п'ять з яких перебувають у критичному стані.
Жорстокі бої з регулярними частями та з'єднаннями Росії відбувалися впродовж цього місяця і в районі Авдіївки, яку давно намагаються захопити російсько-терористичні війська. Так, 5 квітня в результаті бойового зіткнення з військовиками ЗСУ загинуло двоє та поранено семеро бійців 83-ї Окремої десантно-штурмової бригади ПДВ РФ. Крім того, у тому ж районі внаслідок вогню у відповідь з боку українських позицій сил АТО заподіяно значної шкоди підрозділам 38-ї "Вітебської" Гвардійської окремої мотострілкової бригади (місце постійної дислокації - Амурська область) - 4 загиблих та 12 поранено.
Вже 11 квітня, на Авдіївському напрямі під час прицільного артилерійського та мінометного вогню у відповідь з українських позицій фактично змушено до панічного відступу із критичними втратами живої сили та техніки вояків вищезгаданої 38-ої "Вітебської" ГОМСБр (12 загиблих, 33 поранених та 6 зниклих без вісті), які "із боєм" прорвали лінію розташування свого "заградзагону" з 739-ого Іжевського Окремого спеціального моторизованого батальйону внутрішніх військ.
Разом із тим, майже поруч прицільним артилерійським і танковим вогнем змушено тимчасово згорнути виконання диверсійної роботи проти позицій ЗСУ з боку розвыдувальної групи 83-ої ОДШБр: 5 загибих, двоє поранено, один зник без вісті.
Також, на Авдіівському напрямі силам АТО вдалося зірвати наступ зведеного штурмового підрозділу 60-го Фокшансько-Гданського Гвардейського окремого танкового батальйону та 6-ої Ченстоховської Окремої танкової бригади ЗС Росії шляхом накриття позицій розгортання неприятеля ракетно-артилерійським вогнем високої щільності (9 загиблих, 22 поранено, двоє зниклих без вісті, знищено 6 одиниць борнетехніки).
Це - далеко не вичерпний перелік інцидентів із військовослужбовцями російських регулярних частин та з'єднань на окупованій території України, що подається громадянам Росії внутрішньою пропагандою у вигляді військових навчань, проте, слід відзначити, що тільки за цей місяць ці "навчання" можна визнати чи не найкривавішими з усієї повоєнної історії СРСР, адже, навіть за попередніми оцінками, в них загинуло більше 50 військовослужбовців, яких, власне, ніхто особливо не розпитував, чи бажають вони воювати в Україні. Така от сумна статистика.

"Єврорепортер"

середа, 20 квітня 2016 р.

"Внєшторгбанк" передав свої відділення в окупованому Криму "Роснацкомбанку"

ВТБ поки не планує повертатися до Криму, заявив заступник президента-голови правління російського держбанку ВТБ Михайло Осєєвській, виступаючи на Ялтинському міжнародному економічному форумі, пише "Finbalance" із посиланням на агентство ТАСС.
"Поки наші акціонери перед нами таке завдання не ставлять", - відповів Осєєвській на питання про те, чи планує ВТБ повернутися на банківський ринок Криму.
Він також зазначив, що ВТБ в своїй стратегії виходить з того, що в Криму присутній цілий ряд банків, в тому числі банк РНКБ з державною участю.
"Ми як банк, 60% якого належить РФ, свою стратегію вибудовуємо відповідно до того, яке завдання перед нами ставить уряд", - зазначив заступник голови ВТБ.
Осєєській нагадав, що до відомих подій, тут були офіси "дочірнього" банку "ВТБ Україна".
"Відповідно до тієї політичної ситуації, яка склалася, ми передали всю нашу мережу РНКБ. Все, що нами тут було зроблено, не пропало, продовжує працювати", - зазначив Осєєвській.
Довідково: 1 квітня були припинені повноваження тодішнього глави наглядової ради ВТБ Банку Андрія Костіна – президента-глави правління російського ВТБ. У листопаді 2015 року А.Костін заявляв, що він з тих, «хто пише «Крым наш» в два слова, а не в одне».
Разом з тим ВТБ Банк у звітності за 2014 рік використовував формулювання "анексія Криму", тоді як, наприклад, Промінвестбанк (який контролює російський Внєшекономбанк) говорив про "відділення Криму". А Сбербанк означував відповідні процеси як "втрата контролю" над Кримом та "відокремлення" Криму.
У коментарі для DW заступник головного редактора російського інтернет-ресурсу banki.ru Семен Новопрудський зазначав, що Российский национальный коммерческий банк" (РКНБ) належить маловідомій компанії. Однак власник, швидше за все, фіктивний, а "реально банком керує група ВТБ , яка ховається від додаткових санкцій", вважає експерт.
Як зазначає DW, цю версію підтвердила група хакерів "Анонимный интернационал". У квітні вона опублікувала роздруківку переговорів між главою РНКБ Русланом Ареф`євим і віце-президентом "Банка Москвы" Віталієм Нікішаєвим. Із неї стає зрозумілим, що "Банк Москвы" відіграє важливу роль в ухваленні рішень у РНКБ. А сам "Банк Москвы" є донькою групи ВТБ.
Водночас ще в серпні 2014 року російський "Коммерсант" писав, що хоча Російський національний комерційний банк (РНКБ) навесні 2014 року вибув зі складу групи ВТБ і перейшов у власність "влади" Криму, банк не втратив зв`язку з колишніми власниками. Весь роздрібний кредитний портфель РНКБ, за даними на 1 серпня 2014 року, сформований за рахунок рефінансування кредитів кримських позичальників ВТБ Банку. За торішніми даними "Коммерсанту", українські "дочки" Сбербанку та "Альфа-банку" продавали свої кредитні портфелі в Криму.

"Єврорепортер"

Хто такі «Lucky Labs» і чим «пахнуть» електронні гроші?

У другій декаді квітня під час спецоперації СБУ співробітниками відомства було проведено низку обшуків для документування та припинення діяльності онлайн-казино - цілої мережі сайтів, з яких громадянам надавалися гральні послуги на території України.
За даними СБУ, розробником програмного забезпечення, яке використовувалось для онлайн-розрахунків, була приватна ІТ-компанія «Lucky Labs». Саме в офісі цієї фірми було проведено низку обшуків, вилучено документацію і серверне обладнання, яке доправлено на експертизу.
Як було зазначено прес-службою СБУ, програмне забезпечення, розробниками якого є «Lucky Labs», також використовувалось для здійснення перерахунку коштів та їх зняття готівкою на територіях, окупованих терористичними організаціями «Л/ДНР». Через казино було виведено близько 3 мільйонів доларів у Росію. Також спецслужбою було встановлено, що безпосередніми організаторами цього нелегального бізнесу на території нашої держави були, зокрема, громадяни Російської Федерації. Протиправну діяльність слідчі класифікують за ст. 203-2 Кримінального кодексу (зайняття гральним бізнесом) і ст. 258-5 (фінансування тероризму).
Це коротка викладка ситуації, яка спричинила не аби який резонанс у вітчизняному ІТ-середовищі, зокрема, - після участі у програмі С.Шустера представників СБУ, які детально і наглядно продемонстрували механізми ведення підпільного ігорного бізнесу та здійснення фінансових операцій за допомогою програмних продуктів «Lucky Labs» для перерахунку коштів терористам.
Очікуваною у цьому питанні стала позиція окремих «чесних» журналістів та представників ІТ-середовища, які, без вникнення у суть справи, одразу ж розпочали інформаційну атаку під гаслами «СБУ тисне на бізнес», «силовики знищують ІТ-сферу» «влада відлякує інвесторів» і т.п. Якщо проаналізувати реакцію на останні гучні обшуки та кримінальні провадження, чомусь завжди пісня одна й та ж – винна влада, злочинці ні в чому не винні. Прикладів чимало і у кожного окремо взятого злочинця одразу ж сотні адвокатів.
Адвокатура, звісно, справа надприбуткова, особливо, коли ціна питання – сотні тисяч чи мільйони доларів «призових» у випадку «розвалу»  справи у суді. Але залишимо адвокатуру адвокатам, самі ж спробуємо вникнути у суть питання з іншого боку, з’ясувати, хто  ж такі насправді «Lucky Labs» і хто стоїть за ІТ-корпорацією з багатьма «скелетами у шафі».
Для початку, - про суть діяльності компаній типу «Lucky Labs».
Загалом, пересічному українцю добре відомі випадки, коли власні, або ж сусідські діти, замість купити у школі обід чи ніби то придбати навчальний посібник, вкладають батьківські кошти у комп’ютерні ігри, де за цілком реальну готівку гравці «прокачують» своїх ігрових персонажів, купують нову техніку, обладунки, зброю і т.п. Одним словом, є «реальщиками», себто гравцями, що розвиваються за реальні гроші. Це одна сторона медалі ігрового ІТ-бізнесу. 
З іншого боку, уже не просто «стріляли-бродилки», сучасна молодь і діти давно «присіли» на онлайн-казино на кшталт добре відомих за рекламою в Інтернеті веб-ресурсів. Принцип затягування у боргову залежність той же, що й в інших традиційних азартних іграх – картах, одноруких бандитах, рулетках. Сума втрачених на такі ігри коштів прямо пропорційна часу самої гри. Виграшів – одиниці, та й ті заради реклами.
При цьому, переважна більшість країн світу не забороняє своїм громадянам відвідувати та грати в азартні ігри в мережі Інтернет. Законодавство цих країн стверджує, що повнолітній громадянин повинен мати можливість самостійно приймати рішення - що йому робити і де витрачати зароблені кропіткою працею гроші.
Проте «самостійність» вибору гравця дуже часто стає підґрунтям для збагачення організаторів чи координаторів такого бізнесу, з фінансовими махінаціями, виведенням коштів з країни і подальшим їх готівковим використанням на різні потреби. У випадку з «Lucky Labs» - для використання представниками терористичних «Л/ДНР».
::: Історія ІТ-бізнесмена. Хто такий Ігор Мазепа?
Керівником і засновником компанії «Lucky Labs» є відомий у бізнес-колах Ігор Олександрович Мазепа, економіст, правознавець, бізнесмен, у бенефіцііарній власності якого знаходиться  добрий десяток приватних компаній та підприємств як з вітчизняним, так й іноземним капіталом.
З офіційно поширених автобіографічних даних Мазепи відомо, що він з кінця 90-х встиг просунутись з посади інвест-банкіра російсько-американської кампанії до члена наглядових рад провідних банків «Укрексімпбанк» та «Альфа-банк», став одним із «воротил» українського фондового ринку і вітчизняних фондових бірж. Це видима верхівка айсбергу, усе інше – в каламутній воді.
Перші «паростки» діяльності Мазепи були помічені ще у середині 2000-х, коли він, через ТОВ «Конкорд Капітал» і «Укрексімпбанк» шляхом кредитування і з лобіюванням відповідних судових рішень, змінив права власності на великі площі (понад 100 га) земельних ділянок у Київській області, переоформивши їх на підставну особу.
У той же період, І.Мазепою було відпрацьовано ефективні механізми митних переміщень товарів, промислового обладнання та транспортних засобів без сплати відповідних платежів.
Уже в 2011 році Мазепа «ефективно» працював у правовому полі США, де зумів здійснити ряд оборудок з продажу цінних паперів за заниженими цінами всупереч інтересам інвесторів, внаслідок чого на рахунку власної кіпрської компанії Мазепи  «Моссвіль ентерпрайзес лімітед» опинились кошти у сумі понад 1 мільйон доларів США. Продовження ця історія отримала уже в 2015 році, коли влада США, а саме Комісія по цінних паперах і біржах, встановила причетність інвестиційної компанії І.Мазепи «Concorde Bermuda»  до міжнародних махінацій шляхом зламу комп’ютерних серверів з метою крадіжок конфіденційної інформації про доходи компаній, акції яких котируються на фондових біржах світу.
Паралельно, у 2015р. в Україні ж за протекцією Мазепи вітчизняне ВАТ «Укрспирт» очолив сумнозвісний Роман Іванюк, який налагодив численні тіньові схеми оборудок з спиртовою продукцією, у т.ч. – з оточенням біглого Януковича. Як відомо, МінАПК за результатами внутрішнього аудиту діяльності часів Іванюка виявило порушення на понад 3 мільярди гривень.
Аналогічні лобістські кроки активно застосовувались Мазепою і на фондовому ринку України уже в період російсько-українського протистояння і війни на Сході. Саме в період 2014-2015р.р. Мазепа активно лобіював інтереси і спроби Росії встановити контроль над фондовим ринком України шляхом інтеграції російських фондових компаній в інфраструктуру фондового ринку України та поступового перетворення українських організаторів торгівлі та депозитаріїв на регіональні представництва російської біржі «ММВБ-РТС» і російського депозитарію цінних паперів «Національний розрахунковий депозитарій».
Історія «повзучої окупації» за участю І.Мазепи мала своє продовження й у фінансово-банківській системі, де він, перебуваючи на посаді члена Наглядової ради ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», активно просував використання системи електронних платежів з російським капіталом і часткою власності «QIWI».
Загалом, більше 75% компаній, засновником яких був чи є І.Мазепа, зареєстровані в офшорних зонах – на Кіпрі, островах Великобританії, у Китаї тощо. Не є таємницею, що поняття «компанія з іноземним капіталом» уже давно трансформувалось у свідомості українців на «офшор з виведеним з України українським капіталом».
::: Квінтесенція локальної ситуації у геополітичному вимірі
Екскурс у сферу ІТ-технологій та минулого засновника «Lucky Labs» І.Мазепи зроблений неспроста. Саме у колишніх та існуючих зв’язках Мазепи, його бізнес-діяльності, лобіювання ним інтересів російських і проросійських юридичних та фізичних осіб на території України прослідковується відповідь на головне запитання по темі: чи можуть бути причетні компанії Мазепи до нелегальної діяльності мережі Інтернет-казино та платіжних систем, контрольованих РФ, і, як наслідок, - фінансування тероризму. Однак, остаточні висновки і відповідь залишаємо за читачем і юристами.
Варто, проте, зауважити, що саме компанією «Lucky Labs» здійснювалось системне адміністрування і розробка нових ігор онлайн-казино, кошти яких у переважній більшості виводились платіжними системами «Сбербанк-онлайн», «Промсвязьбанк», «Альфа-клик», «Система «Интеркасса», «ЯндексДеньги», «QIWI» та ін. Гадаємо, про юрисдикцію вказаних компаній зайвий раз говорити не варто.
Як свідчать численні коментарі в українських ЗМІ, саме згадана вище платіжна система «QIWI», інтереси якої лобіював Мазепа, у 2015-році активно використовувалась терористичними організаціями «Л/ДНР» на окупованих територіях Донецької та Луганської областей для перерахунку і переведення у готівку коштів. Не виключено, що коштів, отриманих від діяльності нелегальних онлайн-казино, адміністрованих «Lucky Labs», - компанією І.Мазепи.
На сучасному етапі історії кожен остаточно визначається, по який бік барикад перебувати. Біло-сірих напівтонів уже не буде, ймовірно. Бути хорошим для «наших» і «ваших» в реаліях сьогодення не те, що моветон, -це уже межує з моральною державною зрадою.
А будь-яка, навіть добре законспірована, співпраця з агресором, у результаті повернеться виключно проти самих пристосуванців та «лобістів», навіть якщо вони є високотехнологічним форпостом суспільного прогресу у 21 столітті. Адже гроші таки «пахнуть» …

"Єврорепортер"