четвер, 20 жовтня 2016 р.

Що саме гальмує зміни у державі?

Ледь не щодня політики усіма можливими медійними методами намагаються переконати своїх виборців у вірності курсу реформування країни, повідомляє "Виборча Україна".
З часом ті, хто знаходиться при владі обіцяють занадто багато, а виконують замало. Подібна ситуація набридає громадянам й рейтинги провладних політичних сил падають. Натомість полювання за новим потенційним електоратом не припиняється ні на мить – до параду популізму приєднується все більше нових політичних гравців.
Та все ж, якщо розібратися в механіці проведення змін у країні, то найбільш вимірюваним показником можуть стати відповідні конкретні дії того чи іншого центру влади. У Верховної Ради це кількість прийнятих законопроектів, які змінили життя українців, у Кабміну – відповідні постанови та законодавчі ініціативи. У Президента – укази та розпорядження.
Експерти "VoxUkraine" у своєму дослідженні проаналізували вплив реформаторських ініціатив Кабміну, Глави держави, парламенту та Нацбанку. За даними експертів, загалом від початку 2015 року було ініційовано близько 500 нормативних актів у різних сферах життя суспільства. Серед тих, які найбільше вплинули на зміни у країні, були названі приведення тарифів на природний газ до економічно обґрунтованого рівня, прийняття законів про державні та публічні закупівлі, закон про «Акціонерні товариства», «Про судоустрій та статус суддів» тощо.
Однак поки що ефект від подібних законодавчих перетворень ледь помітний. Громадяни хочуть за 2 роки побачити справді розумні кроки, які можна було б відчути у повсякденному житті.
Наприклад, такою спробою є закон про ввезення вживаних авто з ЄС, який поки що виглядає радше як привідкрита шпарина для придбання власного транспортного засобу за прийнятною ціною. Однак навіть такий половинчастий крок є відчутним для більшості громадян і свідчить про зміни у реальному часі.
Поки що за кількістю реформаторських ініціатив лідирує Кабмін, який за часів прем’єрства Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана ініціював прийняття 295 важливих для реформування рішень (понад 60% від загальної кількості). На другому місці, за даними "VoxUkraine", опинився парламент із 84 важливими законодавчими ініціативами, які позитивно вплинули на прогрес реформ. На третьому місці – Нацбанк (71 реформаторське рішення), закриває «реформаторський пул» зусилля Президента – всього 19 нормативних актів.
Поки що усі наявні провали із проведення змін у країні влада списує на важку економічну ситуацію, спричинену конфліктом на Донбасі та анексією Криму. Втім, навіть у період «затишшя» на Донбасі, нова влада не демонструє прискорення до втілення омріяних реформ. Однак саме цього так очікують українці: не пустопорожніх розмов, а реальних кроків, нехай навіть згодом вони виявляться хибними. Список із 17 реформ чітко сформульований 5-ма фракціями парламенту 8-го скликання наприкінці 2014 року в Коаліційній угоді, а згодом – у січні 2015 року – закріплений указом Президента у стратегії розвитку України на період до 2020 року – «Стратегії 2020».
Програма дій уряду Володимира Гройсмана також цілком спирається на Коаліційну угоду та документ «Стратегія 2020». Насправді ж, з усього запланованого українською владою вдалося втілити лише декілька змін, переважно у реформуванні правоохоронних органів. Жодна з анонсованих реформ не є завершеною, а в деяких сферах тупцювання на місці продовжується вже два роки. Йдеться про реформу судочинства, сектору ЖКГ, зміни до виборчого законодавства.
Влада продовжує використовувати експортний та сировинний потенціал української економіки, не закладаючи нових принципів для її перелаштування. Йдеться про створення платформи розумної держави - економічної моделі, яка ґрунтується на високому рівні знань, технологій, високої автоматизації виробництва та наукомістких технічних процесів.
Загалом, варто було б оцінити й популістський арсенал обіцянок, які так щедро роздають нинішні опозиційні політичні сили. Окрім критичного ставлення до дій влади, громадянам важливо ще до виборів  тверезо проаналізувати усі ті гасла, які не орієнтовані лише на швидке форсування рейтингів спритними політиканами. Оцінити й надати перевагу альтернативним розумним рішенням, які вже невдовзі з’являться у нинішньому реформаторському хаосі та вакуумі ідей.

""Єврорепортер"

0 коментарі:

Дописати коментар