середа, 29 червня 2016 р.

Росія не визнає Пентархію?

Система верховенства в Єдиній Вселенській Церкві п'яти Патріархів (Риму, Константинополя, Олександрії, Антіохії, Єрусалиму), при першості Риму, що склалася після IV Вселенського собору (451 р.), коли був встановлений Єрусалимський патріархат, називається "Пентархія", стверджує оглядач "Народних блогів" Ігор Бурдяк. Як відомо, замість "відпалої Римської Православної Церкви" (розділення православного і католицького обрядів внаслідок т.зв. "східної схизми" 1054 р.) п'ятим членом Пентархії запропонована Кіпрська Православна Церква.
"Собор Пентархії", відповідно до точки зору, що виникла ще у перші століття християнства, а потім була переосмислена пізніми і, особливо, "новітніми" богословами, собор патріархів п'яти найдавніших православних Церков – Римського, Константинопольського, Олександрійського, Антіохійського та Єрусалимського – містично відповідає п'ятьом почуттям Тіла Христового і володіє найвищою церковною владою. Звідси і назва – Пентархія (від грец. πεντά – п'ять + αρχία – влада – п'ятивладдя).
Наскільки дійсно велика ця влада нині, існують різні думки. Одні зовсім піддають її сумніву. Інші погоджуються бачити в ній головний орган, який керує Церквою між Вселенськими Соборами. Треті взагалі вважають її рівною соборам.
Втім, Російська православна церква нагололує: "Пентархия разрушилась в VI веке в связи с внутренними противоречиями и появлением автокефальных национальных Церквей".
Водночас, сам Вселенський Патріарх Варфоломій, скликаючи Пентархії, висловився так: "Найстарші патріархати Православної Церкви разом із Найсвятішою Церквою Кіпру... є немов стрижнем всієї будівлі і складу Православної Церкви" (автокефалія Кіпрської Церкви була затверджена Вселенськими Соборами за майже 1300 років до автокефалії Московської Церкви, яку автокефальний Київ, бо саме Київ був на чолі Руської православної церкви, також випередив щонайменше на три століття. Цей факт і дозволяє виправдати її включення, і виправдовує виключення з числа цієї "великої п'ятірки" Московського Патріархату).
У теперішній час "православна пентархія" недієздатна через суперечності між Антіохійським і Єрусалимським патріархатами. Вселенська Церква налогошує: "Пентархія була підтверджена після східної схизми 1054 р. на IV Латеранському соборі в 1215 році".
5-й канон церковної конституції підтверджує визнання місць ієрархії первісних патріархатів у такому порядку: 1. Рим, 2. Костянтинополь, 3. Олександрія, 4. Антіохія, 5. Єрусалим, тобто зберіг кодифікацію п'яти патріархатів раннього християнства, яку встановив візантійський імператор Юстиніан I.
У липні 1439 року укладено Флорентійську унію на умовах визнання вищості Папи, прийняття догм католицького віровчення (у т.ч. постанов Четвертого Латеранського Собору), із збереженням обрядів східної християнської церкви. Рішення Флорентійського собору не скасовано, і було підставою для укладення Берестейської Унії.
Також, слід відзначити, що на Восьмому Вселенському Всеправославному соборі, який днями завершився на о.Крит, в умовах гучного демаршу Російської, Грузинської, Болгарської та Антиохійської православних юрисдикцій, в кулуарах знову обговорювалися історіографічні теми навколо знищення Апостольської Руської православної церкви із центром у Києві у ХІІІ ст. та віроламне та самочинне захоплення першості представниками Володимиро-Суздальської, а згодом і Московської єпархій, що, спочатку нібито "здалися на милість" загарбникам (карателям) із "Золотої Орди", котрі знищили Київ, а потім, вже після падіння Константинополя під натиском Османської Імперії, проголосили Москву Третім Римом і єдиним законним центром православ'я (1589 р.), що змушений був визнати невдало захоплений у полон Константинопольський патріарх, що виконує функції Вселенського глави православної церкви.
Втім, чинний Вселенський патріарх Варфоломій І наразі не вносив на обговорення Пентархії питання про незаконність узгодження із Константинополем від 1686 р. про перепідпорядкування Москві Київської православної митрополії, чого найбільш з усього боявся Московський патріарх Кирил (Гундяєв), що підбив представників Болгарської, Антиохійської, Грузинської та Сербської православних церков (останній, правда, відмовився і взяв участь у Соборі) бойкотувати заходи в рамках Восьмого Вселенського собору церков.
От і виходить, що найчисельніша російська православна юрисдикція (більше 100 млн. вірян, з яких 27 млн. з України) намагається протиставити себе решті національних та автокефальних церков (понад 67 млн. вірян по всьому світу), не дивлячись на канони і закони, що зайвий раз свідчить про те, що прагнення Кирила (Гундяєва) до російської гегемонії у православ'ї, не споминаючи вже про використання віри Христової для виправдання силового захоплення територій прилеглих держав, є мерзенним виявом неоімперіалізму та православного фундаменталізму, що сповідує Кремль. Це заслуговує різке та одностайне засудження, адже кидає тінь не тільки на Росію та її народ, але й на православ'я вцілому, яке сповідують близько 170 мільйонів людей.

"Єврорепортер"

0 коментарі:

Дописати коментар