четвер, 7 квітня 2016 р.

Кілька слів про хронічну брехню Саші Боровика

У тренді офшорного скандалу знову стало модним "порпатися" в брудній білизні тих, хто часом на багато років визначає (або тільки намагається визначити - ред.) внутрішню і зовнішню політику України, повідомляє "Газетний кореспондент". Багатьох політиків, громадських діячів, правоохоронців вже настільки грунтовно "пропісочили", що з них то діаманти сипляться розсипом, то бурштин валиться кілограмами. Але як би там не було, все починається і закінчується в місті-герої Одесі, куди, в основному, привозять щось корисне, або, зовсім навпаки, намагаються щось коштовне вивезти.
Революція Гідності, як очікувалося, повинна була здійснити фінальну частину місії дядечка Семюеля Кольта (творець короткоствольної вогнепальної зброї системи револьвер - ред.), ставши тим самим "Великим уравнювачем", який дасть кожному бажаючому громадянину країни втілити свої найсміливіші реформістські ідеї саме тут. Однак, на якомусь, вже не важливому для даного оповідання етапі, щось пішло не так, і "Скриня Пандори", що приховувала у своєму темному вмісті витончені екземпляри маніпуляторів-пройдисвітів, які працюють на так звану "світову закулісу", зі зловісним скрипом відчинив якраз напередодні формування на попелищі поваленого нового "демократичного" уряду України.
Ціною стрімкого оновлення "осіб" (зауважте, не мислення! - ред.) у владних кабінетах стало поголовне залучення різного роду іноземних фахівців, які, на відміну від тих, хто їх туди запрошував, очевидно, мали і мають цілком конкретні завдання і плани для втілення в окремо взятих галузях економіки і регіонах нашої країни. І говорити про непатріотичність або зраду тих, хто намагається "легалізувати" в уряді різноманітних заморських "гастролерів" зі словами "вони знають, як правильно (красти - вибачте, ред.)", мабуть, зайве, хоча було б дуже доречно для громадськості придивитися до таких унікальних особистостей, як Саша Боровик. Ось вже, якщо є талант фантазувати, то в цій людині він втілився в самій екзальтованій іпостасі, під стать пріснопам'ятним Братам Грімм!
Як вже давно відомо, Саша Валерійович Боровик народився у Львівській області. Однак, всупереч його численним зізнанням, його "бабуся-одеситка", як кажуть на Привозі, "майже зовсім не жила" в Одесі, а всього лише народилася в цьому місті і все своє свідоме життя прожила у Львівській області. Сам же Саша вчився у звичайній львівській школі, в 1987 році вступив... до Вищої Школи Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР у Москві на Мічурінському проспекті (нині - Академія ФСБ РФ, - ред.), проте, після більш ніж 3-х років навчання на так званому, "Першому факультеті" (військова контррозвідка - ред.), він за підробленими документами студента хімфаку Московського державного Університету "назавжди" їде з СРСР. Багато співрозмовників наших оглядачів із компетентних органів називають такий "фінт" не інакше як "легендою", тому що, нібито, існують документи, які свідчать, що пан Саша Боровик ні в якій Москві в той час не був, а вчився на факультеті іноземних мов Львівського державного університету, хоча вперті журналісти-"відбілювачі" настирливо твердять про так званий "перехід на нелегальну роботу" в США, куди він потрапляє через місто-герой Прагу. Далі була ФРН, арешт поліцією, отримання німецького громадянства, юрфак Гарвардського університету і т.п. Хороша в загальному підготовка для "космополіта-метросексуала", який звик заробляти "на всьому" і по всьому світові. Звідки, ви запитаєте, таке щастя, при тому, що батько Саші, як він же і зізнається, служив в третьому ( "особливому") відділі УКДБ по Львівській області (знову військова контррозвідка - ред.)? Питання риторичне, навіть якщо не брати до уваги його "байки" про боротьбу з корупцією в органах внутрішніх справ і внутрішніх військах (пенітенціарна система - ред.), боротьбу з антирадянськими висловлюваннями і українськими буржуазними дисидентами в місцях попереднього ув'язнення, грамоти та пам'ятні знаки Президії Верховної Ради СРСР, зв'язки у "Радінтерфесті" та Держкіно.
Хто б дозволив синові чинного співробітника КДБ "просто так" втекти на Захід? Може справа в тому, що вже тоді в СРСР існувала "каста", потрапити в яку було складніше, ніж злітати на Місяць? Саме через це, ймовірно, Валерій Боровик був у числі наближених до відомого російсько-ізраїльського "першоолігарха", москвича Олександра Борисовича Жукова (Алік Радкін), який фактично контролює єдиний в своєму роді на весь пострадянський простір мультифункціональний порт в місті-герої Одеса, а також припортову інфраструктуру за "схемами", вигаданими київським "першоолігархом" Семеном Юдковичем Могилевичем. Того самого Жукова, який колись створив концерн "Синтез-Ойл" та, видавши дочку Дашу за Романа Абрамовича, тепер живе на фешенебельній яхті "Екліпс", що зараз стоїть на рейді біля міста Густава на острові Сен-Бертелемі в акваторії Ангільскіх островів, що в Атлантиці.
У багатьох журналістів і оглядачів дуже популярне переконання, що Роман Абрамович є "гаманцем" Володимира Путіна, роблячи останньому "царські" підношення у вигляді офшорів, дрібних банків і фінансових "пралень", а також... яхти "Олімпія" за $55 млн. Пригадуєте, недавно спалахнув і був швидко загашений скандал із цим коштовним "подарунком" російському президенту?
Так ось, мало хто знає, що яхта "Олімпія" була придбана Олександром Жуковим... для себе, але, недовго покористувавшись нею, він вирішив придбати що-небудь... новіше і сучасніше. І щоб "добру" не пропадати... вирішили віддати у користування Михайлу Івановичу ("фінансовий" псевдонім Володимира Путіна - ред.). Ось і виходить, що зовсім не Володимир Путін "верховодить" представниками Росії у списку "Forbes", а навпаки, деякі з найхитріших із них... банально утримують Кремль та всіх його чисельних і метушливих мешканців, щоб вони тупо забезпечували "трансформацію" у тверду валюту всіх корисних копалин із території колишнього СРСР, в тому числі і через морські порти Одеського регіону.
Яке це має відношення до Саші Боровика, колишньому співробітнику (чого б ви думали? - Ред.) корпорації "Microsoft", синові колись головного радника з корпоративної безпеки самого Аліка Радкіна, який зараз "має труд" в Одесі у команді реформатора Міхеїла Саакашвілі? Чи не для того він "приставлений" до одеського губернатора (з Москви/Ангільї - ред.), аби той в пориві вибухового кавказького темпераменту "чогось не начудив"? Відповіді на ці питання, на жаль, навряд чи так очевидні й однозначні, як багатьом "борзописцям" і хотілося б, однак, після опублікування "панамських офшорів", сміємо сподіватися, дуже багато нинішніх "білим плям" навколо пана Боровика виявляться розгаданими.

"Єврорепортер"

0 коментарі:

Дописати коментар