четвер, 21 квітня 2016 р.

Росія провела найкровавіші в історії військові навчання на Донбасі

Як не намагаються у Кремлі приховати дійсний стан речей, як не прикриваються різного роду військовими навчаннями, тільки б увести до окупованих територій України все нові й нові регулярні військові частини, факт лишається фактом - надії на сліпу відданість і підтримку бойових дій проти урядових військ України з боку населення і сформованого на його базі т.зв. "ополчення" вже не лишилося. Не дивлячись на проголошене в котрий раз припинення вогню, ми всі, разом із представниками ОБСЄ, можемо наочно бачити, як воно виконується противником, якому поки не дуже вдало, але вдається приховувати від очей небагаточисельних міжнародних спостерігачів пункти розташування своїх військових частин та батальйонно-тактичних з'єднань. Проте, неможна довго приховувати сльози вдов та матерів, сотні поранених й покалічених солдат і офіцерів, мільйони бюджетних рублів, що неповернено втрачені разом із спаленою в боєвих зіткненнях військовою технікою та озброєнням.
Днями експерт з питань окупованих територій Луганщини Дмитро Снєгирьов із посиланням на інформацію від активістів очолюваної ним громадської ініціативи "Права Справа", повідомив про прибуття в Луганськ підрозділів 76-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону (місце постійної дислокації – місто Слов'янськ–на–Кубані, Краснодарський край). Слід відзначити, що у січні 2015 р. підрозділи цього батальйону були зафіксовані на території Ростовської області (РФ), в безпосередній близькості від кордону з Україною, поблизу сел. Куйбишеве.
Зокрема, на території тимчасово окупованого смт. Челюскінець Лутугинського району Луганської області, як з'ясувалося, розташовані окремі підрозділи ремонтно-відновлювального батальйону ЗС РФ. Наразі, на території смт. Челюскінець зафіксовано присутність 2 тентованих автомобілів КАМАЗ, З автомобілів "Урал", 3 БТР, 2 автомобілів ГАЗ-66 та 4 понтонних автомобіля на базі КАМАЗ (універсальний понтонний автомобіль КАМАЗ розроблений ВАТ "КАМАЗ", спільно з фахівцями ВАТ "КБ "Вимпел" і ТОВ "Навашінскій машинобудівний завод").
Окрім техніки, на території смт. Челюскінець зафіксовано присутність живої сили окупантів у кількості до 100 чоловік, які розквартировані у приміщенні колишнього клубу. Раніше повідомлялося, що з 14 квітня п.р. на території самопроголошеної ЛНР у Лутугинському районі на базі навчального центру почалися бригадно-тактичні навчання підрозділів 2-го Армійського корпусу ЛНР. В ході навчань відпрацьовуються наступальні дії, в тому числі з подоланням водної перешкоди, під час чого була задіяна відповідна інженерна техніка.
Невдовзі офіційний представник "народної міліції ЛНР" майор Андрій Марочко повідомив про те, що "в ході проведення бригадно-тактичного навчання одним із підрозділів бойовиків були відпрацьовані складні елементи бойової підготовки, такі як форсування водної перешкоди, проведення бойових стрільб як вдень, так і вночі".
З цього цілком можна зробити попередні висновок, що під виглядом військових частин ЛНР нерідко виступають окремі підрозділи й батальйонно-тактичні групи, сформовані з регулярних військових частин РФ.
Саме із такими підрозділами майже по всій неконтрольованій території, як свідчать дані групи Олега Ярчука, впродовж всього квітня мали місце різного роду інциденти, пов'язані переважно із діяльністю диверсійних та партизанських груп.
Так, 5 квітня в районі Мар'їнки, що на околицях окупованого Донецька, місце бойового розгортання 583-го Окремого гвардійського мотострілкового батальйону 200-ї Печенезької окремої мотострілкової бригади було обстріляно зі снайперської зброї великої потужності, в результаті чого одного військовослужбовця поранено, а троє - загинули, при чому серед останніх опинився виконуючий обов'язки керівника штабу батальйону. 
Того ж дня дісталося й службовцям 739-го Іжевського окремого спеціалізованого моторизованого батальйону внутрішніх військ, який також із невідомих Володимиру Путіну причин опинився в районі Мар'їнки. Так, у двох км від місця бойового розгортання батальйону був виявлний спеціалізований автотранспорт штабного пункту управління без особового складу, місцезнаходження якого не встановлено, проте, з'ясовано, що авто було підірвано на мінній закладинці, ідентифікувати яку російські фахівці наразі не змогли. Одночасно, місце бойового розгортання вищевказаного підрозділу було накрито мінометним вогнем високої щільності. Як з'ясувалося пізніше троє російських військовослужбовців загинули, а одинадцять були поранені.
Крім того, внаслідок вогню у відповідь з боку ЗСУ під час здійснення дозорно-розвідувального завдання кадровими військовиками 18-ї Гвардейської окремої мотострілкової Червонопрапорної Євпаторійської бригади (в/ч 27777, м.Ханкала, Чеченська республіка, брала участь у бойових діях 2008 р. на території Грузії) загинув один та поранено шість військовослужбовців. Разом із тим місце розгортання головного підрозділу опинилося під мінометним обстрілом з боку ЗСУ, однак, "чеченці" не відступили і позицій майже не змінювали.
Згодом, 18 квітня, у тому ж районі й фактично на тих самих позиціях російські військовослужбовці з цього підрозділу, що фактично виступають на боці терористів, під час чергової атаки на позиції урядових військ України потрапили під щільний мінометний вогонь, внаслідок якого загинуло 9, поранено - 20, пропало без вісті двоє війсьвовиків. Підрозділ повністю деморалізовано, бійці відмовляються від виконання наказів старших командирів. Втрати військової техніки та живої сили виявилися більш значущими, ніж могла собі уявити російська пропаганда, що вже не здатна забезпечувати неухильне виконання наказів командування ЗС РФ.
Слід відзначии, що "масла у полум'я" додав інцидент, що стався того ж дня, в контексті розбиття зведеного розвідзагону 10-ої Окремої бригади спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу ЗС РФ під час бойового зіткнення із ЗСУ, внаслідок чого загинуло 5, поранено 19, п'ять з яких перебувають у критичному стані.
Жорстокі бої з регулярними частями та з'єднаннями Росії відбувалися впродовж цього місяця і в районі Авдіївки, яку давно намагаються захопити російсько-терористичні війська. Так, 5 квітня в результаті бойового зіткнення з військовиками ЗСУ загинуло двоє та поранено семеро бійців 83-ї Окремої десантно-штурмової бригади ПДВ РФ. Крім того, у тому ж районі внаслідок вогню у відповідь з боку українських позицій сил АТО заподіяно значної шкоди підрозділам 38-ї "Вітебської" Гвардійської окремої мотострілкової бригади (місце постійної дислокації - Амурська область) - 4 загиблих та 12 поранено.
Вже 11 квітня, на Авдіївському напрямі під час прицільного артилерійського та мінометного вогню у відповідь з українських позицій фактично змушено до панічного відступу із критичними втратами живої сили та техніки вояків вищезгаданої 38-ої "Вітебської" ГОМСБр (12 загиблих, 33 поранених та 6 зниклих без вісті), які "із боєм" прорвали лінію розташування свого "заградзагону" з 739-ого Іжевського Окремого спеціального моторизованого батальйону внутрішніх військ.
Разом із тим, майже поруч прицільним артилерійським і танковим вогнем змушено тимчасово згорнути виконання диверсійної роботи проти позицій ЗСУ з боку розвыдувальної групи 83-ої ОДШБр: 5 загибих, двоє поранено, один зник без вісті.
Також, на Авдіівському напрямі силам АТО вдалося зірвати наступ зведеного штурмового підрозділу 60-го Фокшансько-Гданського Гвардейського окремого танкового батальйону та 6-ої Ченстоховської Окремої танкової бригади ЗС Росії шляхом накриття позицій розгортання неприятеля ракетно-артилерійським вогнем високої щільності (9 загиблих, 22 поранено, двоє зниклих без вісті, знищено 6 одиниць борнетехніки).
Це - далеко не вичерпний перелік інцидентів із військовослужбовцями російських регулярних частин та з'єднань на окупованій території України, що подається громадянам Росії внутрішньою пропагандою у вигляді військових навчань, проте, слід відзначити, що тільки за цей місяць ці "навчання" можна визнати чи не найкривавішими з усієї повоєнної історії СРСР, адже, навіть за попередніми оцінками, в них загинуло більше 50 військовослужбовців, яких, власне, ніхто особливо не розпитував, чи бажають вони воювати в Україні. Така от сумна статистика.

"Єврорепортер"

0 коментарі:

Дописати коментар