середа, 20 січня 2016 р.

План "Міжмор'я" - Британія підтримує, Франція не проти, Україна і Польща втілюватимуть

Просто подивіться на цю карту. Про що ви думаєте, дивлячись на ці держави на сході Європи? Так - це територія "від моря до моря", на якій живуть союзники і друзі, впевнені автори видання "Російський Єврей" Віктор Шевчук та Віталій Рождаєв.
Вибори в Польщі нового президента вдихнуть в україно-польські відносини свіжу енергію, вважають аналітики. Можливо це стане першим кроком на шляху амбітного проекту, здійснення якого підтримує і Британія, проекту найсильнішої конфедерації держав Європи. Проект під назвою "Міжмор'я" зараз стає знову актуальний. У разі його реалізації Росія буде фізично ізольована від Заходу.
Проект конфедеративної держави, яке включало б Польщу, Україну, Білорусію, Литву, Латвію, Естонію, Молдову, Угорщину, Румунію, Югославію, Чехословаччину, а також, можливо, Фінляндію, вперше був висунутий ще Юзефом Пілсудським після Першої світової війни.
Пропонована конфедерація повинна була відтворювати багатонаціональну і багатокультурну традицію колишньої Речі Посполитої. Пілсудський вважав, що її відновлення дозволить державам Центральної Європи уникнути домінування у своєму регіоні Німеччини чи Росії. Ідею в той час опротестували СРСР і всі західні держави, за винятком Франції, яка несподівано підтримала поляків.
Ця конфедерація повинна була сягати від Чорного й Адріатичного морів до Балтійського, що підкреслювалося в його назві. Плани на той момент швидше були більше схожі на мрії, але вже в 30-х роках в цьому напрямку почали робитися активні кроки. І якби не втрутився Сталін, Східна Європа могла б виглядати по-іншому. Не було б необхідності в "Угорщини-57" і "Чехословаччини-68" - країни так і залишилися б вільними.
Наприкінці 30-х і початку 40-х ідея союзу земель, що лежать між Балтійським, Чорним, Егейським і Адріатичним морями була відроджена урядом Польщі у вигнанні під керівництвом Владислава Сікорського. Першим етапом її реалізації стали переговори між грецьким, югославським, чехословацьким і польським урядом у вигнанні, які пройшли в 1942 році під заступництвом Британії. Вони припускали створення Польсько-Чехословацької Конфедерації та Греко-Югославської Конфедерації. Проте ці дії і ідеї були негативно сприйняті іншими союзниками по антигітлерівській коаліції. Побоювання Франції в основному стосувалися ролі нової держави в післявоєнній Європі, оскільки "Міжмор'я" могло претендувати на частку дивідендів в переможеної Німеччини - як щодо виплат збитку, так і територіальних претензій. Сталін же побоювався зриву свого плану контролю Східної Європи та докладав титанічних зусиль до зриву "Міжмор'я", навіть пожертвував германської контрибуцією тільки заради того, щоб у Варшаві сиділо комуністичний уряд.
Британія тоді поступилася, але не забула цей проект, як не забули його і в Польщі. У 1960-х роках політик і публіцист Єжи Гедройц і політолог Юліуш Мерошевський адаптували концепцію «міжмор'я» до геополітичної реальності післявоєнного світу в своїй доктрині ULB, викладеної на сторінках емігрантського польського журналу «Культура» в 1974 році. В їхній концепції центральне значення надавалося незалежним де-юре Україна, Литві та Білорусі (звідси назва ULB: Україна - Литва - Білорусь), як суміжним утворень під контролем зовнішніх сил, а Польщі діставалася роль регіонального лідера.
Цим і завершилася ідея міжмор'я в ХХ столітті.
Один з ініціаторів взрожденія Європейської конфедерації був і загиблий президент Польщі Лех Качиньський. Саме він пропонував провести конференцію про "Міжмор'я", користуючись новими можливостями - змінами в Україні, пов'язаними з першим Майданом. Однак планам не вдалося реалізуватися - 10 квітня 2010 Качинський разом з представницькою делегацією Польщі раптово загинув в авіакатастрофі під Смоленськом, що саме по собі викликало багато запитань. Одне з підозр - катастрофа літака Качинського була підстроєна російськими спецслужбами.
Уже в листопаді 2010 року у Вільнюсі (Литва) все ж пройшла міжнародна наукова конференція «Новий регіон Європи: парадигми регіонального розвитку в Балтійсько-Чорноморському регіоні». На конференції представники академічних кіл, політики, журналісти, експерти-аналітики з Литви, Білорусі, Росії, Молдови, України, Угорщини та інших країн ЄС обговорювали питання існування загального регіонального простору - Балто-Чорноморського междумор.
Новий поштовх планом "Міжмор'я", який виник у 2015, пов'язаний зі зміною керівництва Польщі. Новий президент Польщі, Анджей Дуда висловився за відродження даного проекту конфедерації. Причому він зазначив, що ключова роль у цьому проекті відводиться не лише Україні, однак опиратися він буде і на нововиявлені можливості. Мова йде про вододілі між Азією та Європою, а також про створення нового регіонального противаги, як регулятора сил і джерела стабільності. Цьому сприяють і настрої ряду політичних кіл в Британії. Причому включення в план "Міжмор'я" Україна, швидше за все призведе до посилення партнерської ролі США і Канади для Польщі та України. Британія
Ні для кого не секрет, що Британська політика в Європі сотні років ґрунтується на концепції "рівноваги сил", коли серед європейських держав немає єдиної домінуючого центру, а їх як мінімум два. І тому Британії не зовсім подобається економічне і політичне посилення Німеччини, яка в тому числі шукає для себе союзників у тому числі і в Росії. Інтерес до проекту несподівано може з'явитися і у Франції, яка вважає, що потужне об'єднання в Східній Європі посилить стабільність, а також вирішить проблеми міграції з Азії в напрямку "старої Європи".
Стримуючим фактором такого посилення стане звичайно ж "Міжмор'я", чому Німеччина і Росія будуть активно противитися, причому Росія готова піти навіть на військову конфронтацію, що зараз спостерігається. Але в той же час на тлі війни на Донбасі і агресії Росії в Європі спостерігається стрімке зближення позицій Польщі, України та Прибалтики в питаннях інтеграції та взаємного відповіді на нові виклики з боку загального ймовірного противника. В орбіту конфедеративного плану "Міжмор'я" може втягнутися і Білорусь після зміни політичного режиму, про що говорять і самі білоруси.
У березні 1993 року в Польщі вийшла книга Томаша Шчапаньского «міжмор'я», яка практично відразу була переведена на білоруський мову. У ній автор дає грунтовну геополітичну характеристику регіону, розглядає його історію і різні варіанти формування міжмор'я. А також те, як можуть будуватися взаємини міжмор'я з його геополітичними сусідами - Росією, Західною Європою, Скандинавією.
Що дасть Україні і Польщі "Міжмор'я"?
Якщо через 10-15 років Польща і Україна зможуть об'єднатися політично й економічно, створивши також і військовий союз, вони стануть економікою та державністю в один ряд з такими країнами як Німеччина, Британія і Франція, обігнавши Росію. Чому так? Неважко помітити, що Польща з населенням близько 39000000 і Україна з населенням більше 43500000 без урахування анексованого Криму, мають важку промисловість і замкнуті промислові виробничі ланцюжки, можуть скласти гідну конкуренцію європейським товарам в рамках спільного ринку. Політично ж україно-польський союз матиме значну вагу в силу свого географічного положення.
Справа в тому, що цей союз своєю територією повністю перекриє шлях з Європи від балтійського моря до чорного в Азію. Винятком залишається тільки ненадійна зв'язок через Туреччину. Але включення Балкан до загального Союз перетворять цей регіон в процвітаючий. Розгалужена транспортна мережа України та Польщі будуть надійною опорою для пересування товарів, будучи кінцевою точкою для "великого шовкового шляху", який будується зараз Китаєм. Від цієї кінцевої точки в Європі буде залежати вся Азія, включаючи Китай, середньоазіатські республіки і звичайно ж Росію. У політичному ж відношенні Росія буде відкинута на позиції допетровського періоду, маючи в своєму арсеналі тільки виходи до внутрішніх морів, де протоки контролюються третьою стороною - посередником у торгівлі. Крім того варто відзначити і немаловажний фактор інтелектуального і земельного потенціалу регіону. Україна вже зараз по суті на порозі серйозних змін і їй нічого не змішалась стати найбільшою світовою житницею. Потенційні можливості українських земель дозволяють забезпечувати продукцією не тільки Європу, але і Росію, а також Китай. За інтелектуального капіталу Україна займає одне з превью місць в Європі. На сьогодні Україна вже увійшла до п'ятірки лідерів за обсягом аутсорсингової ІТ-продукції.
Важливо також відзначити і зросле військове значення союзу. Військовий союз увазі сильну армію, яка вже пройшла випробування в боях з серйозним супротивником, а в разі військового об'єднання і переходу на сучасні технології, об'єднана армія України та Польщі зможе грати не останню роль для НАТО, як її зараз грає Франція і Британія. Польська армія (140000 постійного складу) і Українська (250000), сумарний військовий бюджет (близько 16 млрд. Доларів) плюс важкі озброєння, а також можливість розміщення ПРО на території держав перетворять цей регіон в надійний захищений кордон. Армія цього союзу стане найсильнішою в Європі.
Отже - півмільйонна армія, повний контроль торгових шляхів в Азію, промисловий і сільськогосподарський потенціал, регіон країн з населенням більше 120 000 000 жителів. Правда непогано?
Новий президент Польщі обіцяє відродити "Міжмор'я", побічно натякаючи на нові відкрилися перспективи. «Це серйозне завдання, яке стоїть перед нами, і я хотів би взяти активну участь у його виконанні. Я говорю "перед нами", тому що розумію, яка позиція президента Польщі. Я розумію, що в міжнародних відносинах, згідно з Конституцією, президент зобов'язаний співпрацювати з урядом», - підкреслив Дуда.
«Я дуже розраховую на це співробітництво, а зі свого боку пропоную активність і дії - наприклад, зустрічі з главами держав Центральної та Східної Європи. Вже зараз від них надходять сигнали, які свідчать про готовність зустрічатися і вести переговори », - додав Анджей Дуда.
Конфедеративний устрій "Міжмор'я" може стати сильним поштовхом для розвитку регіону, в тому числі завдяки залученню нових ринків і можливостей логістики між Європою та Азією. Україна на цьому шляху отримує свою сильну роль - роль одного з локомотивів конфедерації, своєрідних "Сполучених Штатів Європи". Домовляючись і вступаючи в союз з рівними, Україна можливо забезпечить майбутнє та сталий розвиток для свого народу, а також втілення мрії кожного українця - участь в європейських процесах з урахуванням інтересів нації.

"Єврорепортер"

0 коментарі:

Дописати коментар