четвер, 23 липня 2015 р.

СБУ руйнує контрабандні потоки від Заходу до Сходу

Служба безпеки України розпочала безжальну війну з контрабандними потоками. Результати останніх спецоперацій наглядно демонструють професійний підхід спецслужби та багатовекторність заходів по протидії контрабанді.
Новини про успішні затримання контрабандних товарів з’являються мало не щодня. Як повідомляє прес-служба відомства, 22 липня СБУ в складі мобільної групи, спільно з прикордонниками, прокуратурою, Державною фіскальною службою та за підтримки волонтерів, затримали 21 вантажівку з продуктами, які намагалися проїхати на тимчасово окуповані терористами території.
Правоохоронці виявили фури поблизу села Новоселівка Ясинуватського району Донецької області. Співробітники спецслужби затримали двох осіб, які супроводжували вантаж. У них вилучено 60 тисяч гривень, які планувалося передати працівникам правоохоронних органів за безперешкодне проходження лінії зіткнення. За словами затриманих, усі продукти призначалися незаконним збройним формуванням т.зв. "ДНР/ЛНР".
Одночасно, в результаті спецоперації, співробітники СБУ затримали у Києві організатора каналу постачання терористам продуктів харчування. Відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про відкриття кримінальних проваджень за за ст. 332-1 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 3-ох до 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією автотранспортних засобів.
Аналогічні успішні спецоперації проводяться Службою безпеки України й на західних рубежах країни. Зокрема, 22 липня на Івано-Франківщині оперативники СБУ заблокували контрабанду до європейської країни майже 800 тонн отруйної хімічної речовини етилен. Як було встановлено напередодні, співробітники спецслужби з’ясували, що документація, подана для митного оформлення, містить недостовірні дані щодо походження речовини. У ході перевірки правоохоронці встановили, що за попередні роки посадовці приховали наявність на підприємстві 795 тонн етилену вартістю майже 9 мільйонів гривень. Саме на експорт цієї необлікованої продукції були подані неправдиві документи. Слідчими СБУ відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 15 та ст. 201 Кримінального Кодексу України.
Варто зауважити, що гострі заходи, які щоденно вживаються СБУ, відповідають як нагальним вимогам сьогодення, коли Україна перебуває у стані фактичної війни з агресором на Сході, так і тим гарантіям безпеки і нещадної боротьби із корупцією та контрабандою, які були озвучені новим керівництвом Служби.

Тамріко Белая, "ЄВРОРЕПОРТЕР"

Российские наемники после Донбасса ударят по России

Как сообщают СМИ, все чаще в России по подозрению в совершении преступлений задерживают боевиков, вернувшихся из зоны боевых действий в Донбассе, пишет издание "ПРѣСТIЖЪ". Как правило, проблемы с законом у военнослужащих, прибывших из самопровозглашенных ЛНР и ДНР, возникают в двух столицах — Москве и Петербурге. Характер преступлений разный — крупное экономическое мошенничество, разбой, хранение оружия и боеприпасов и т.д., пишет Александр Калинин на портале Росбалт.
В одном из московских СИЗО находится старший лейтенант вооруженных сил ДНР, житель Макеевки Александр Костин. Он был задержан по запросу украинской стороны, обвинившей его в разбое. В столице поместили под домашний арест командира воздушной разведки вооруженных сил ДНР Дмитрия Лысаковского. Он обвиняется в попытке рейдерского захвата одного из столичных зданий. В марте в Петербурге задержали экс-министра обороны самопровозглашенной ЛНР Олега Бугрова. Он подозревается в поставке некондиционных и контрафактных труб для компании, специализирующейся на перевалке нефтепродуктов порту Усть-Луга. Зимой был задержан гражданин Украины по фамилии Щелок — у него при себе оказалось удостоверение боевика ДНР. По данным полиции, мужчина вместе с еще одним боевиком в Украине участвовал в налете на частный участок в поселке Александровская Пушкинского района.
 и, наконец, последний случай был зафиксирован под Гатчиной — там задержали бойца танкового батальона "Август", командира взвода минеров ЛНР Алексея Степана. При себе у него обнаружили 200 грамм тротила, осколочную гранату и пистолет.
 оговоримся, что воевать в Украину люди отправляются по разным причинам. Кто-то полностью разделяет позиции боевиков и хочет "бороться за правое дело", кому-то хочется заработать денег, кому-то — просто погрузиться в военную жизнь. Но есть и те, кто просто жаждет насилия и убийств. Последние, вкусив крови, могут захотеть повторения военных сценариев в мирной жизни.
Эксперты признают: говорить о том, что криминальная обстановка в стране неизбежно ухудшится, можно было уже тогда, когда первые боевики-добровольцы отправились в Донбасс. Самопровозглашенные ЛНР И ДНР сегодня представляют собой "черную дыру", из которой оружие поступает и на территорию Украины, и на территорию России. Проконтролировать этот поток просто невозможно. Зону боевых действий люди покидают со всем, что может стрелять и взрываться — автоматы и пистолеты, патроны к ним, ракетницы, гранатометы, штык-ножи, гранаты. Вывезти с территории Донбасса можно все, что туда завозится, а завозится туда многое. Мало кто может с легким сердцем расстаться с трофеем, то есть не просто с оружием, а тем, что было захвачено у врага в бою. И речь идет не о банальных сувенирах. Человеку, который повоевал, чрезвычайно сложно, даже зачастую кажется невозможно расстаться с оружием.
Кроме этого, люди с войны возвращаются с психологическими травмами. Уже сегодня говорят о том, что вслед за "афганским" и "чеченским" синдромами грядет "донбасский". При этом адаптироваться в мирной жизни "донбасским" будет гораздо труднее, чем "чеченским" и "афганцам". Каких-либо специализированных программ по психологической реабилитации военнослужащих в РФ не существовало и в предыдущие годы. В военном конфликте на территории Украины страна официально не участвует, следовательно, власти и вовсе имеют полное право закрыть глаза на проблему посттравматического стрессового расстройства.
Так, ветеран военных конфликтов, политический деятель, журналист, экс-депутат ЗакСа Петербурга Сергей Гуляев считает, что в скором времени многие военные с территорий непризнанных республик ДНР и ЛНР могут переместиться в Россию и привезти сюда оружие, что вызовет всплеск преступности.
"В батальонах так называемых боевиков существует неконтролируемый поток оружия. Каждому сразу дают "ствол", по ходу они получают новое вооружение, а старое не сдают. Учета никакого нет. Что уж говорить об оружии, которое остается после боев. Таким образом на руках у бойцов оказывается несколько "стволов". Часть этого оружия перетечет или уже перетекла на территорию РФ. В этом смысле минер в Ленобласти — только первая ласточка, такие эксцессы еще будут. Те, кто почувствовал запах крови и пороха, зачастую не могут остановиться, они захотят устроить Донбасс здесь. Этих ребят наверняка будут использовать в разборках, бизнес-конфликтах, при организации заказных убийств. Но мы сами породили эту гидру, сами открыли ящик Пандоры, нам теперь и расхлебывать. Остановить этих людей гораздо сложнее, чем мобилизовать", — заключил Гуляев.
"Солдатские матери Санкт-Петербурга" говорят о том, что число обращений о помощи в их организации от людей, повоевавших в Украине, растет. При этом к "матерям", как правило, идут в последнюю очередь, когда уже больше помощи ждать неоткуда. Случаи самые разные.
Как рассказала председатель организации Элла Полякова, есть, например, "бывший клиент", то есть военнослужащий, который в прошлом пострадал от неуставных отношений. Он стал активно ездить в Донбасс, где чувствует себя героем. Найти в гражданской жизни себя не может. В город приезжает только в отпуск.
Или в организацию обратился уже взрослый человек, который также приехал из зоны боевых действий. В Украину его завербовали из Костромы, где он работал охранником. Ради поездки мужчина бросил семью. Вернулся с ранением и начал "качать права" — требовать себе особых медицинских услуг, которые ему никто предоставить не может. В итоге он нашел занятие по душе — стал вербовать людей в Донбасс.
"Это жуткие истории. Люди возвращаются травмированными психически и с физическими увечьями. У них совершенно непонятные амбиции. А ведь люди, по которым прокатилось колесо насилия, порой становятся очень страшными. У нас же до сих пор в документах даже не применяется понятие "посттравматическое расстройство". А раз такого понятия нет, то проблем в армии, насилия тоже нет. А возьмем в пример тех же военных психологов, которые должны оказывать помощь. Они, наоборот, внушают военнослужащему, что он должен терпеть. Ни о какой реабилитации речи не идет", — рассказала Полякова.
Правозащитник отметила, что вопрос психологической реабилитации военнослужащих в США стал решаться после Вьетнамской войны. Причем его поставили вернувшиеся с войны ветераны, которым удалось объединиться. В России же никто этими проблемами серьезно не занимался.
Военный психолог, полковник, ветеран боевых действий, эксперт ЮНЕСКО по программам "Дети Чечни" и "Дети Беслана" Алексей Захаров согласен с тем, что вопрос психологической реабилитации надо решать однозначно. В стране сегодня нет серьезных реабилитационных центров для военных. Исключением является разве что расположенный в Химках госпиталь им. А. А. Вишневского Минобороны России. Хороших специалистов на всю страну насчитывается не более 50 человек, да и то практикуют они только в крупных городах. Ситуация с Донбассом при этом стоит особняком. Боевики — это граждане России, которые приняли решение поехать в Украину самостоятельно. Их проблемы со здоровьем — это проблемы личного характера. Обращаться за помощью они вынуждены индивидуально.
"Человеку, который пришел с войны, расстаться с оружием чрезвычайно сложно. Свою роль играет фактор опасности, ее постоянного присутствия. И при этом иногда герой войны может быть не воспринимаем в гражданском обществе. Что такое для человека, который недавно чувствовал себя героем, был уверен в своей правоте, услышать фразу: "А я тебя туда не посылал"? Почему после завершения Великой Отечественной войны процесс реабилитации проходил довольно быстро? Отвоевавшие свое люди чувствовали себя своими. В обществе было понимание войны", — считает Захаров.
У самих людей, повоевавших в Донбассе, не такой взгляд на ситуацию. Руководитель движения "Интербригады" Сергей Фомченков, занимающийся отправкой российских добровольцев в Донбасс, посоветовал не делать громких заявлений о том, что все, кто возвращаются с Востока Украины, обязательно имеют психологические травмы и являются асоциальными элементами.
"Я таких людей не встречал. Говорить о том, что в Донбасс едут абсолютно неподготовленные люди, в том числе и в психологическом плане, нельзя. Все мотивированы, все знают, зачем едут", — рассказал Фомченков. Единственной проблемой, по его мнению, является то, что боевики по возвращении на родину не могут рассчитывать на помощь властей, например, получить те же льготы, которые положены участникам боевых действий в Чечне.
Некоторые представители боевиков и вовсе настаивают на том, что нужно создать ветеранскую организацию, которая будет помогать бывшим боевикам — мол, подобные есть у ветеранов Афганистана и Чечни. Однако не стоит забывать, что в случае с Чечней и Афганистаном участие российской стороны в военных действиях официально признано. Что же касается ЛНР и ДНР, то здесь ситуация обстоит иначе. И выделение льгот со стороны государства бывшим боевикам, и создание ветеранской организации вызовет волну дискуссий в обществе.

"Еврорепортер"

середа, 22 липня 2015 р.

Інвестори готуються до масового виходу з Росії,.. окрім французьких?

Не дивлячись на те, що Росії присвоєно сміттєвий рейтинг, інвестори досі не спішили виводити критичну частину інвестицій, загальна сума яких складає $300 мільярдів. Щоправда все може змінитися вже в серпні, після чергового обвалу російської валюти. Такий невтішний прогноз дають експерти Інституту Гайдара.
«Іноземні портфельні інвестори проявляють «терпіння» до вкладень в акції російських емітентів — більше року потік грошових коштів знаходиться в стані «бічного тренда», — йдеться в звіті інституту.
“У західних спекулянтів нюх на обвал рубля і падіння ВВП, вони це чуят за місяць-два до настання чергового “чорного вівторка” або “чорної п’ятниці” і виводять гроші”, — заявив експерт Олександр Абрамов.
Економіст зазначає, що затишшя закінчиться в серпні або вересні. Силу хвилі відтоку капітала наразі зазначити важко. Багато залежить від ситуації на Донбасі.
Разом із тим, днями в окупований Крим з дводенним візитом прилітає французька парламентська делегація, що складається з десяти депутатів національних зборів і сенатора. З моменту незаконної анексії півострова його не відвідувала настільки представницька делегація парламентарів однієї з ключових країн ЄС.
Депутат національних зборів Франції Тьєррі Маріані, що очолює французьку делегацію, всупереч позиції МЗС Франції та України планує відвідати Крим і розповів про цілі та програму візиту.
“Ми прилітаємо в Москву в середу ввечері, у четвер зустрінемося зі спікером Держдуми Сергієм Наришкіним, а потім вирушаємо в Ялту і Севастополь. У програмі — зустрічі з місцевими “владою” і з населенням. Ми хочемо зрозуміти, як там живуть люди”, – зазначив представник Франції.
За його словами, до складу делегації увійдуть десять парламентарів.
Варто зазначити, що, відповідаючи на питання, чи консультувалися вони перед візитом в окупований Крим з українською владою, Маріані відповів: “Ні. У МЗС Франції нам також повідомили, що ідея подібної поїздки підтримана не буде. Але французькі депутати вільні у прийнятті рішень”.
“Що стосується нашої групи, то її учасники діляться на дві групи. Є ті, хто летить у Крим, щоб на місці розібратися в ситуації, отримати інформацію, поспілкуватися з людьми. А є ті, хто визнає історичні факти; для нас приєднання Криму — доконана, остаточна подія, підкріплена референдумом і така, що відповідає історичній реальності”, – вважає депутат національних зборів Франції.
При цьому він наголосив, що візит – особиста ініціатива, а не офіційна позиція уряду Франції.

"Єврорепортер"

Такий собі "Чехоукраїнець"...

36-річний Богдан Райчинець представляє українців у Комітеті з питань національних меншин в уряді Чехії. Як сказав деякий час тому в інтерв'ю «Радіо Прага» Державний секретар Чеської Республіки з питань Європейського Союзу Томаш Проуз, українська меншина в країні - навіть більше словацької, тобто, фактично займає перше місце.
Наскільки комфортно почувають себе українці в Чехії, чи вважають вони свою діаспору згуртованою, чи відчувають з яких ось причин почуття сорому? Про це та інше - в інтерв'ю з Богданом Райчинцем, який є співвидавцем чесько-українського часопису "Пороги", а також активним учасником ініціативи щодо збору гуманітарної допомоги та лікувальних засобів для українських добровольців у зоні АТО.
Минулого тижня, 14 липня, у чеських ЗМІ обговорювалася Угода про асоціацію України та ЄС. Чеські політики багато говорили про своє ставлення до сучасної України і її майбутньому в Європі, однак, далі мова піде про «чеську Україну». Тобто українську діаспору. У тому ж інтерв'ю «Радіо Прага» Томаш Проуз сказав: «Для нас українці - вже природна, повноцінна частина чеського суспільства. Українці, які приїхали до Чехії, без проблем інтегруються, ніхто проти них не протестує».
А тепер - слово Богдану Райчинцю, який представляє в Комітеті з національним меншинам організацію «Українська ініціатива».
І перше питання: «Богдан, хто ви? Розкажіть про себе".
- Я народився в Празі. Моя мама українка, народилася вже в Чехії, а тато приїхав із Закарпаття в шістдесяті. Їхні батьки - теж українці. І прабатьки. Всі вони були частиною української культури, її історії, самобутності. Після «оксамитової революції" 1989 року я почав розуміти, що в Чехії досить довго існує самостійна українська спільнота, там - спільні інтереси - культурні, мовні, і потихеньку звик до неї. Я їздив в Україну з дитинства. Ставши доросліше, там же і вчився. Я почав дружити і спілкуватися з українцями, які почали приїжджати сюди після 1990 року на заробітки або пізніше вирішили прожити своє життя тут, у Чехії.
- А українці сприймають вас як свого? Ви тут народилися. З одного боку ви українець, а з іншого - все ж не зовсім.
- Дуже правильне питання, мені його часто задають. Я думаю, що українці сильно дружні, незалежно від того, де вони народилися - в Україні, в Чехії або в Америці. Це питання складне ще й тому, що в української діаспори в еміграції дуже велика історія, близько 100 років, що вже серйозний термін. Тому розуміння того, хто є українцем, а хто ні - приходить дуже швидко: якщо вас виховали в українському дусі, українською мовою, і в той же час ви розумієте, що можете допомогти українській державі, хай небагато, але все-таки допомогти, то знайти взаєморозуміння між попереднім і нинішнім поколіннями - взагалі не проблема. Але я представляю українську діаспору в уряді Чехії не тому, що хотів би формалізувати свій статус. Я працюю на громадських засадах, добровільно. Не можу сказати, що я людина, спеціально обрана і представляю інтереси всіх українців, які проживають в Чехії. Про це мова не йде. Я просто хочу захищати певні принципи і основи, які могли б допомогти українській спільноті, що живе в Чехії, а може і тим, хто знаходиться в Україні.
- Хто для вас є частиною української діаспори? Люди з чеським громадянством, з ПМЖ, з видом на проживання?
- Наше співтовариство змінюється, воно живе і існує вже 20 років, як і російське. Це люди, які народилися тут або які прибули сюди дітьми і мають чеське підданство. Але ми знаємо, що така діаспора довго б не прожила. Неминуча інтеграція, і наступні покоління вже в більшій мірі вважають себе чехами і навіть не говорять на рідних мовах. Буває таке, що люди, які прожили тут вже 15-20 років, іноді самі того не усвідомлюючи, починають створювати основу нової діаспори. Таким чином, ця діаспора постійно поповнюється.
- Ну а ті, хто просто приїхав сюди на заробітки - вони частина української діаспори?
- Мені здається, що якщо ці люди не є активною частиною української спільноти, не беруть участь у громадському житті, то вони не хочуть вважати себе діаспорою. Бо насправді вони бажають повернутися в Україну, і їх питання життя українців у Чехії не дуже-то хвилюють. Це й зрозуміло. Їх цікавить тільки можливість заробити гроші і виїхати на батьківщину. Незважаючи на те, що ми самі не поділяємо українців за якимись ознаками, абсолютно очевидно, що у таких людей інші пріоритети - виживати, заробляти гроші, годувати сім'ї.
- Після Майдану, анексії Криму, розпочатої війни, російська діаспора в Чехії розкололася. І настрої в ній приблизно такі ж, як серед росіян у Росії. Більшість - за Путіна, інші - ні. Чи існує якийсь подібний розкол в українській діаспорі?
- Я з таким практично не стикався. Зрозуміло, що є російськомовні українці і україномовні українці. Але можна сказати, що навпаки українська спільнота в Чехії ще сильніше об'єдналася. Коли в країні йде військовий конфлікт і існує загроза не тільки цілісності, але й незалежності держави, всі діаспори, і я зараз говорю не тільки про Україну, починають об'єднуватися і працювати на благо батьківщини. Будь-яка загроза для країни об'єднує членів діаспори.
- Які основні проблеми в української діаспори, що проживає в Чехії?
- Треба, щоб більшість українців усвідомлювало, що тут житимуть їхні діти, що їм нема чого боятися, що треба залишатися гордими, самосвідомими, але при цьому підтримувати культурні вимоги Чехії. Коли таке розуміння стане загальним - це буде великий крок вперед. І тоді вся українська діаспора, яка живе тут з часів Масарика, навіть з урахуванням тієї паузи, яка завершилася у дев'яності роки, зможе стати серйозною гідною частиною чеського суспільства, зможе збагатити самобутню етносреду Чеської республіки. Без комплексів, без агресії, в кращих українських традиціях.
- Чехія не може скасувати візи для України, оскільки це питання країн шенгенської угоди. Але Чехія може зробити якісь кроки назустріч Україні. Відкрити нові консульства або поліпшити роботу існуючих, студентські обміни, полегшені умови видачі віз і так далі. Чи немає у вас образи на Чехію, що вона не йде навстрчу Україні? Чи може чеська влада щось зробити?
- Може, але це питання до чеського МЗС і МВС. Я вважаю, що Чехія підтримає приплив українських студентів та будуть створені подальші програми для цього. Цей процес, на думку Євросоюзу, свідчить про демократизацію суспільства, коли студентів привозять і показують їм, як в конкретній європейській країні добре живеться, як застосовуються демократичні процеси. Я знаю такі програми, приміром, у тій же організації «Людина в біді», коли в Чехію привозили фахівців з України і навчали їх передовим технологіям управління, принципам роботи неприбуткового сектору. Цей напрямок мені здається найбільш перспективним.
- Існує поширена думка, що російська пропаганда стала сильно впливати на українців, які проживають тут. Багато починають щиро їй вірити і міркувати: «Може, й не варто було йти в Європу, може, варто було залишитися в минулому і бути з Росією?» Ви вірите в те, що ця пропаганда насправді починає діяти на чеських українців?
- Думаю, що так. Пропаганда - на те й пропаганда. Вона досить успішна. Ви ж самі знаєте, якщо якийсь конфлікт триває більше одного року, двох, десяти років, то зосередженість на конкретних речах втрачається. Залишається загальний інформаційний фон. Ще один з результатів пропаганди - бажання деяких людей махнути на все рукою. Це головний успіх будь-якої пропаганди, у тому числі російської. Я зустрічався з деякими такими людьми, проблема в тому, що пропаганда діє не тільки на українців, а й на всіх, кого в принципі цікавить українська проблематика. Це дуже цікавий, але сумний психологічний процес. Ви були свідком подій, ви всі бачили і відчували самі, і ось через деякий час ви зневірюються в тому, що ви бачили і знали. Все це - вплив пропаганди. Ви перестаєте вірити в те, що все, що ви робили до цього, було правильним. Це складні явища не тільки в російсько-українських відносинах.
- Я - росіянин, але при цьому мені часто буває за багатьох співвітчизників, які або живуть у Чеській Республіці, або приїжджають сюди як туристи. Жахлива поведінка, що лякає, імперське мислення ... Або те, що часто російський бізнес в Чехії побудований за принципом - «головне обдурити свого ж». А вам буває соромно за українців?
- У цьому я вас підтримую. Мені теж соромно, коли показують найгірше, що є в суспільстві - п'янки, погане поводження. Це було в більшій мірі в дев'яності роки. Але воно зникає, Слава Богу. Випадки, коли люди характеризують Україну в найгіршому світлі, сходять нанівець. Також покращилася атмосфера і в бізнесі. Йде процес якогось «відсіювання». Коли ми бачимо російських хлопців, які себе неадекватно ведуть, то ми повинні розуміти, що є такі ж хлопці з Англії, Швеції і так далі. Я точно не знаю всіх проблем усередині російської громади, можу судити лише по українській. Українці все більше розуміють, що вести себе потрібно культурно, що по них судять про всю державу Україна, і що гідна поведінка дає можливість чехам сприймати Україну та українців тими, хто має шанс стати нормальною нацією і країною.

"Єврорепортер"

вівторок, 21 липня 2015 р.

Побито журналіста за розслідування видобутку бурштину?

На Житомирщині відкрито кримінальне провадження за фактом побиття місцевого журналіста - помічника народного депутата.
Як повідомили в облуправлінні МВС, 10 липня у м. Олевськ троє невідомих напали на 26-річного місцевого жителя та побили його.
"Близько 21.00 до міліції надійшло повідомлення про побиття на вулиці місцевого журналіста, помічника народного депутата. За попередніми висновками медиків, у потерпілого  - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана голови та перелом мізинця лівої руки. Чоловіка було доставлено до районної лікарні, але після отримання першої медичної допомоги від госпіталізації він відмовився", - зазначили в міліції.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження. Попередня кваліфікація події – ч.4 ст. 296 (Хуліганство), ч.1 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), ч. 1 ст.351 (Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради) Кримінального кодексу України.
Санкції статей передбачають відповідальність від штрафу до позбавлення волі до 7 років.
Як стало відомо, потерпілий - місцевий журналіст і активіст Олександр Ніколайчук. Брав участь у розслідуваннях про незаконний видобуток бурштину на території регіону.

"Єврорепортер"

Контрабандистам в Україні стає важче не тільки в зоні АТО

Створені у рамках міжвідомчої взаємодії на виконання доручення Президента Петра Порошенка мобільні зведені групи співробітників Служби безпеки України, Державної фіскальної служби та прикордонників, підсилені волонтерами щодня затримують вантажі, які намагаються в обхід блокпостів ввезти на тимчасово окуповані терористами території.
За останні два дні правоохоронці блокували дев’ять спроб ввезення продуктів харчування, слабоалкогольної продукції, металобрухту та будівельних матеріалів до т.зв. "ДНР/ЛНР". Розподіл продукції на тимчасово окупованих територіях контролюється терористами. Товари спрямовуються на забезпечення незаконних збройних формувань бойовиків, або реалізуються за їх вказівкою місцевим жителям за завищеними цінами.
Найбільшу кількість товарів мобільні групи затримали у районі населеного пункту Луганське Донецької області, де дві вантажівки намагалися перетнути лінію зіткнення. Фури були завантажені молочною та м’ясною продукцію, пивом та слабоалкогольними напоями загальною вагою 10 тонн.
У Луганській області правоохоронці блокували кілька спроб переміщення товарів на тимчасово окуповану територію. Зокрема, затримано вантажівки з двома тоннами фруктів, чотирма тоннами борошна та фуру з будівельними матеріалами.
Вирішується питання про відкриття низки кримінальних проваджень за цими фактами.
Співробітники спецслужби у складі мобільних груп продовжують активну фазу протидії незаконному переміщенню товарів на територію, тимчасово контрольовану терористичними організаціями "ДНР/ЛНР". Уся лінія зіткнення контролюється правоохоронцями.
Нагадаємо, що лише два тижні тому глава СБУ Василь Грицак повідомляв громадськість про створення за безпосередньої участі спецслужби міжвідомчий координаційний центр з протидії контрабанді на виконання відповідного доручення Глави держави й успіхи у цій царині є незайвим свідченням істотних зрушень у напрямку не тільки встановлення цивілізованого режиму перетинання державного кордону України, але й детінізації значного сегменту української економіки, адже нині, як це не прикро, від імпорту залежить більше ніж 53% вітчизняного ВВП.
Слід відзначити, що напередодні в районі проведення антитерористичної операції зведеною групою правоохоронців перекрито канал контрабанди нафтопродуктів з території Російської Федерації до України. Через державний кордон поблизу селища Пантюхине Новопсковського району Луганської області було незаконно прокладено нафтопровід довжиною близько кілометра.
Трубопровід виходив на територію приватного володіння, де і здійснювався розлив нафтопродуктів. Співробітники СБ України виявили обладнання для перекачування та замасковану цистерну ємністю 50 кубометрів, в яких зберігалося п’ять тонн паливно-мастильних матеріалів. Ще п’ятдесят тонн пального знайдено в цистерні на т.зв. «перевалочній базі».
Відкрито кримінальне провадження за статтею 204 (незаконне транспортування з метою збуту підакцизних товарів) Кримінального кодексу України. Трубопровід демонтовано, обладнання та нафтопродукти вилучені.

"Єврорепортер"

Через глобальну корупцію всю Держекоінспекцію ліквідують

Як стало відомо "Єврорепортеру", Державну екологічну інспекцію України вирішили ліквідувати за корупційну складову і створити замість неї нову структуру, яка буде вирішувати екологічні проблеми в державі.
Про такі наміри повідомив Віце-прем'єр-міністр України Валерій Вощевський, повідомляє офіційний портал уряду України.
«Ця структура не підлягає реформуванню. Державна екологічна інспекція сьогодні, багато років, на жаль, не виконує покладених функцій. Багато екологічних інспекторів займаються поборами з бізнесу. Корупційна складова на рівні майже 100 відсотків. Десятки повідомлень свідчать про те, що екологічна інспекція не працює, а коли й працює - це закінчується хабарем. Я бачу єдиний правильний вихід - ліквідувати Держекоінспекцію, і зробити нову структуру, залучаючи нових людей », - підкреслив Валерій Вощевський.
У новій службі працюватимуть молоді та активні фахівці, що зарекомендували себе в громадських екологічних організаціях і на спеціалізованих кафедрах при вузах. А люди, які зараз працюють в інспекції, не зможуть продовжити роботу. Нову екологічну структуру планують створити протягом 1,5-2 місяців.

"Єврорепортер"

Кремль вже грозиться напасти на Швецію?

Росія вживатиме військових "контрзаходів" у разі, якщо Швеція вступить до НАТО. Про це заявив посол Росії в Швеції Віктор Татарінцев в інтерв`ю місцевим ЗМІ, передає The Independent.
Засудивши те, що, за його словами є "агресивною пропагандистською кампанією в ЗМІ" (проти РФ. - ред.), посол підкреслив, що "Швеція не є ціллю для збройних сил Росії".
Разом з тим, відповідаючи на питання щодо зростаючої підтримки шведами вступу країни до НАТО, Татарінцев попередив про заходи у відповідь з російської сторони.
"Путін відзначав, що будуть наслідки, що Росії доведеться вдатися до реакції військового характеру і переорієнтувати свої війська та ракети", - наголосив посол.
"Країна, яка вступає в НАТО, повинна усвідомлювати ризики, яким вона піддає себе", - додав він.
Водночас Татарінцев висловив сумнів щодо можливого швидкого вступу Швеції до НАТО.
"Я не думаю, що це буде актуальним у найближчому майбутньому", - зауважив російський дипломат.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Швеція змінить законодавство для зближення з НАТО.

"Єврорепортер"