середа, 24 червня 2015 р.

Києво-Печерська Лавра. Безкарність зашкалює...

До безмовного вигуку про допомогу колективу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника хотілося б додати кілька моментів, для цього повернувшись на пару років тому.
Тоді з Контрольного ревізійного управління м.Києва з перевіркою до Заповідника була спрямована якась Л.Попова. Дуже швидко знайшовши спільну мову з пані Стиренко, яка відала в ту пору всіма фінансовими справами (читай-"оборудками"), а також з паном Панченко та паном Михайлиною, вона написала акт за результатами цієї перевірки. Причому саме такий, про який і мріяло керівництво. Зрозуміло, це - не безкорисливо. Йшлося про дві тисячі прекрасних грошових знаків з портретом Франкліна.
Але й цієї малістю її діяльність не обмежилася. Будучи звільненою з настільки прибуткової посади, Попова з'явилася,
куди б ви думали? Правильно, - в таке щедре джерело нових надходжень, - в багатостраждальний Заповідник, де її тепло і привітно прийняв генеральний директор і перший заступник. Ймовірно, в надії на те, що вона допоможе і надалі обходити закон, особисто під неї, за минулі та майбутні заслуги, і був створений цілий відділ аудиту, а ця дама - його очолила, отримавши досить пристойний "оклад" з доплатами.
Нонсенс! Ні в однієї подібної музейної організації немає відділу аудиту. Ну, це і зрозуміло. У них немає таких кредиторів, як Попова. Але й цього для оплати "аудиторських" перевірок, із блиском здійснених пані Поповою, виявилося явно недостатньо. Спеціально для її чоловіка, Попова В.В., був створений відділ охорони з двома секторами, начальником якого і став чоловік цієї піджлобкуватої громадяночки.
Обгрунтованість наявності відділу охорони викликає глибокі сумніви, адже Заповідник і так цілодобово охороняється міліцією, на що з бюджету країни щорічно виділяється більше мільйона гривень. Правомірно виникає питання: хто ж створював це нове, в усіх відношеннях «чудове», але суто для новоприбулих, «своїх» працівників, штатне розпорядження? Не повірите! Саме громадянка Попова і розробляла, не знаючи втоми. Людина, яка до культури не має ні найменшого стосунку, що не пропрацював в даній галузі ані дня. Пересічний перевіряючий з КРУ, звільнений, до речі, при першому ж скороченні, тобто, той, що не став особливо цінним кадром!
Куди котимося? І як могло міністерство підписати такий штатний розклад? Невже знову домовилися? Або підписали, особливо не читаючи? Нібито, скорочуючи штат науковців, переводячи їх на менш оплачувані посади, в наявності - колосальна економія бюджетних коштів, але це - лише на перший погляд. Нікому не потрібні відділи охорони, аудиту, роздуті до неможливості відділ комунікацій та бухгалтерія, надбавки та премії для «своїх» з'їдять будь-яку економію на вмить!. Пора щось робити. Далі йти нікуди. Далі-ганьба, розруха і забуття. Соромно, панове...

Музейник А.Светлова, "Єврорепортер"

0 коментарі:

Дописати коментар