середа, 20 травня 2015 р.

Українцям можуть дозволити банкрутіти...

В Україні є необхідність запровадження цивілізованих механізмів процедур, пов’язаних з неплатоспроможністю фізичних осіб, з метою захисту їх прав, поліпшення їх фінансового стану з урахуванням інтересів їх кредиторів. Про це йдеться в проекті рекомендацій парламентських слухань "Про шляхи стабілізації банківської системи України", які відбулися 18 лютого поточного року та які Верховній Раді пропонує затвердити голова парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності С.Рибалка.
У документі нагадується, що інститут банкрутства в українському законодавстві існує лише для боржників юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Правовідносини між боржниками та кредиторами регулюються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". А відносини між кредитором та боржником – фізичною особою в Україні ніяким чином не врегульовуються, а саме поняття інституту банкрутства для приватних осіб у вітчизняному законодавстві відсутнє.
Разом із тим, практика банкрутства фізичної особи розповсюджена у багатьох країнах Європейського Союзу, зокрема в Німеччині Закон про банкрутство діє з 1994 року, банкрутство в Польщі регулюється спеціальним Законом з 2003 року.
«Тому в національному законодавстві стосовно банкрутства фізичних осіб мають бути передбачені: принципи оголошення фізичною особою себе банкрутом; умови при яких фізична особа може оголосити себе банкрутом; процедура визнання банкрутом фізичної особи; фінансові та інші обмеження щодо особи, яку визнано банкрутом; обов’язки фізичної особи – банкрута; управління нерухомим та рухомим майном банкрута; створення реєстру даних фізичних осіб, які оголосили себе банкрутами, тощо.
При впровадженні інституту банкрутства фізичних осіб також повинні врегульовуватись питання неспроможності виплачувати борг внаслідок посилення загальноекономічних ризиків (зміна курсу валюти боргу, фінансова криза тощо), а також щодо посилення відповідальності банку під час видачі споживчих кредитів, що спонукатиме до більш ретельного підходу до моніторингу активів позичальника, його особистих даних, осіб, які виступають гарантами повернення боргу тощо, а також зниження тиску на боржника з боку банківських установ та колекторських компаній щодо врегулювання питання реструктуризації або виплати боргу. У свою чергу, банки охочіше йтимуть на реструктуризацію боргів фізичних осіб, знаючи, що при надмірному тиску на боржника наслідком може стати початок процедури його банкрутства.
Розв’язання практично усіх проблемних питання передбачено проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання процедури банкрутства фізичної особи, у тому числі, за зобов’язаннями, пов’язаними із здійсненням підприємницької діяльності (№2714), який, на думку учасників парламентських слухань, має бути опрацьований найближчим часом», - вказується в проекті рекомендацій за підсумками парламентських слухань.
Важливо запровадити не просто цивілізовані правила банкрутства фізосіб в Україні, але й при цьому неодмінно враховувати вітчизняну «специфіку», йдеться в коментарі фахівців веб-ресурсу "Фінбаланс".
Річ у тому, що частина позичальників (не всі, підкреслимо) неминуче буде намагатися скористатися цим, щоб шахрайськи ухилитися від виконання боргових зобов’язань (тобто не повернути кредит не тому, що не виходить з об’єктивних економічних причин, а тому, що "не хочеться", оскільки є можливість "халяви", "озолотися" за чужий рахунок). І тут як мінімум постане питання: як у такому разі банкам повертати депозити вкладникам?
Однак навіть існування такого ризику (причому, відзначимо, великого) не означає, що інститут банкрутства в Україні не потрібний. У цьому напрямку потрібно рухатися, однак виважено, щоб заздалегідь максимально закрити можливі лазівки для позичальників-шахраїв. Ще такий штрих.
Мабуть, за абсолютно випадковим збігом обставин одним з авторів законопроекту №2714 (разом зі згаданим вище С. Рибалкою) є нардеп Денис Дзендзерський, з родиною якого пов’язують групу компаній «Веста» (виробник акумуляторів, Дніпропетровськ). З підприємств, які з нею пов`язували, торік кілька банків намагалися стягнути через суди, принаймні, близько 900 млн грн. Абсолютно випадковий збіг обставин. "Ми в цьому переконані",- кажуть у "Фінбалансі".

"ЄВРОРЕПОРТЕР"

0 коментарі:

Дописати коментар