вівторок, 10 жовтня 2017 р.

У Кагарлику намагаються зрейдерити майно загиблого героя АТО

Олександра Моїсеєнка, Віталія Карлюка, Володимира Бортника, Олексія Карамадського та Івана Калдіна звинувачують у причетності до рейдерського захоплення агрофірми «Русава-К» у Кагарлику, яка належала загиблому в АТО воїну Марку Паславському – або шабаш на кістках Героя…
Революція Гідності відкрила для Віталія Карлюка та Олександра Моїсеєнка (відомого кидалу Держави на податки) нове вікно можливостей. Їх "дах" Олександр Онищенко відчував себе прекрасно після зміни влади. Так що швидко перефарбувавшись, Карлюк та Моїсеєнко  зайнялися відкритим рейдерством, бандитизмом і вбивствами.
Їх жертвою став Марк Паславський, колишній громадянин США, колишній майор американської армії і український патріот. Марк переїхав в Україну в 1991 році й успішно займався бізнесом. У квітні 2014 року прийняв українське громадянство і відправився воювати за Україну простим рядовим з позивним "Франко". Його підприємство Кіпрська (КОМПАНІЯ ДРУС КОРПОРЕЙТ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД), де він був і директором володіла часткою в 97 відсотків  в Кагарлицькій компанії - "Русава-К", яке було чимале і крім елеватора налічувало  біля 300 одиниць техніки. Вказану компанію Марк купив у Бортника залишивши останньому 3 відсотки.
Саме на нього і поклав око Карлюк, Моїсеєнко та Калдін. Все було зроблено блискавично, відразу ж після трагічної смерті Марка Паславського під час звільнення Іловайська. У Кагарлику досі впевнені, що до цієї трагічної смерті героя України причетний Карлюк. Адже Паславський помер від трьох поранень отриманих в спину, а саме в цей період Карлюк раптово зі своїми подільниками їздив в АТО. Як би там не було, як тільки героя не стало, рейдери відразу ж захопили підприємство. А саме Калдін, Карлюк та Моїсеєнко домовившись підробили протокол загальних зборів (як показала експертиза документ був виготовлений через кілька місяців після загибелі Марка) та зайшли на підприємство попутно викинувши звідти Бортника, який вже відчув себе власником , хоча мав тільки 3 відсотка зі 100. Директором Карлюк та Моїсеєнко, по намальованому протоколу- призначають свого подільника Калдіна, який у перші ж дні краде з рахунків мільйони гривен. У наступні дні вивозиться і крадеться вся техніка підприємства на сотні мильйонів гривен. Крадеться , ще тупіше ніж саме підпрємство, а саме частина техніки по договорам аренди передається підприємствам Карлюка та Моїсеєнка , а на іншій перебиваються номера, перефарбовується і продається по повній дружнім підприємствам (наприклад підприємству Олега Нізенка - друга Карлюка та Моїсеєнка, який теж знаходиться у розшуку).
У цей же час  Бортник, розуміючи що його випередили , підробляє документи Кіпрскої компанії, де вже він стає директором, а директором Русави-К ставить свого племінника і звертається до правоохоронних органів і судів, щоб відбити компанію у (колег-рейдерів Карлюка, Моїсеєнка та Калдіна). 
В цей же час Калдін і компанія, із рейдерів, чарівним шляхом перетворюються на потерпілих в кримінальний справі по замаху на вбивство, де замовником виступає Бортник, виконавцем- такий собі заслужений козак у Кагарлику, а по суті начальник братків Карамадський, а Калдін є жертвою. Цікаво було б подивитись справжнім правоохоронцям на документи, які намалювали юристи Банди Карлюка і Моїсеєнка і допитати їх з цього приводу. А малювали професійно. Особливої уваги заслуговують покази свідків та протоколи загальних зборів, які тричі підроблені і стали основою для вирішення спору між злочинцями по розподілу вкраденого майна. 
Таким чином дві банди дійшли до висновку, що краще ніж воювати і витрачатись на хабарі, краще поділити вкрадене підприємство. Що цікаво – весь час злочинці постийно між собою спілкуються по телефону, зустрічаються, обговорюють умови розподілу вкраденого, а їх юристи закидують правоохоронців звинуваченнями один одного в рейдерстві та інших злочинах.
Далі, Бортник заходить засновником у Русаву-К, звідти виходять люди Моїсеєнка та юристи Калдіна і потім «продає» Моїсеєнку елеватор сім»ї загиблого Марка, сплачуючи Бортнику суму відступних. Потім Моїсеєнко сплачує відступні подільникам Карлюку та Калдіну.
Таким чином Героя Марка, громадянина США- держави, яка чи є не єдиною перешкодою до захоплення Путіним України та його сім»ю кидають на майно вартістю 5000000 доларів США купка знахабнілих шахраїв.
І ким ,треба ще бути, щоб після скоєного - створити ще і «Фонд імені Марка Пославського»!!!
Хто ж вони, ці цинічні , нелюди – злочинці. Почнемо з Карлюка: його життєвий шлях, як дві краплі води, схожий на сотні інших доль бандитів-аферистів, які сьогодні відчувають себе господарями життя в Україні, дорвавшись до влади. Народжений в 1973 році Віталій Карлюк не зміг закінчити навіть середню школу, звідки його вигнали після 8 класів. (Наразі як и більша частина команди Президента) Однак, це не завадило йому вже пізніше "вирішити" собі диплом про вищу освіту, щоб не виділятися серед таких же колег-депутатів. Тому тепер Віталій Карлюк хизується університетською освітою, всюди вказуючи свій підроблений диплом.
Віталій Карлюк вже працював під якісним "дахом" Партії регіонів, а саме під відомим депутатом-втікачем, громадянином РФ Олександром Онищенком, який сьогодні ховається від правосуддя в Лондоні.
З Онищенком Карлюк взяв нову планку. Тепер він працював по-крупному. В інтересах народного депутата він сформував сітку "конвертів", які на всю відмивали безготівкові кошти. Через фірми "Агротекс" і "Агротекс-Хім" він працював на ринку безпосередньо з відомим податківцем-конвертаторів Олегом Низенко, що дружив з сином Миколи Азарова Олексієм.
Паралельно угруповання активно "заробляло" гроші на тендерах. При чому їх не лякали ні розголос, ні громадський резонанс. Фірма Карлюка активно продавала за завищеною ціною комплектуючі та обладнання. Серед покупців значився, наприклад, ДП "НАЕК" Енергоатом" та ВП "Южно-Українська АЕС". При цьому кримінальні справи за даними епізодами "дивним чином" розсипалися в судах уже після Революції.
Окрему увагу треба приділити ще одному рейдерському захопленню Карлюком підприємства СТОВ «КОЛОС». Знов той же Карлюк, шляхом залякування фізичним знищенням його власнику Ружанському, знаючи, що у останнього захворювання серця і йому не можна нервувати - заставляє його переписати підприємство вартістю у кілька мільйонів доларів на того ж Калдіна, а далі Калдін вже на людей Карлюка. Самого підприємства Карлюку стає замало і він захоплює інші активи Ружанського - тракторний стан та техніку. І до цього часу погрожує вбити і хвалиться, що легко це організує через людей Ахметова, які є його кореші. Поліція як і в інших випадках просто спостерігає , як серед білого дня грабують чергового господаря, члени Порошенківської фракції.
Окрім оборуток наведених вище-Карлюк отримавши мандат від партії Порошенка у обласній раді, стає «смотрящим» від президента по Кагарлицькому району. І починає вчиняти вже відкрито злочини на тереторії району - від віджиму підприємств, закінчуючи публічним побиттям людей, які пробують припинити його злочинну діяльність. (Просто необхідно взяти інформацію у Кагарлицькій поліції, щодо кількості заяв на Карлюка та їх долі). І можливо, якби Поліція не боялась бандитів з Президентської фракції, то Карлюк вже давно сидів в тюрьмі, а не купував на вкрадені гроші маєтки у Мархаловці. Та не, зухвало, цинічно спричиняв тяжкі тілесні ушкодження своїм колегам – депутатам від опозиційних партій, прямо під час сесії на очах сотні людей. Щоб людей не виносили з кількома переломами і без свідомості з сесійної зали лікарі швидкої. І коли цей бандит сяде за грати, де його давно вже місце.
Але віримо, що прийде час коли буде відповідати за Законом і Карлюк і його подільники і правоохоронці, які цих злочинців покривають. І цей час залежить від нас з вами.

"Єврорепортер"

середа, 4 жовтня 2017 р.

Цирк "Мішико" рушив на Захід

По даним «Незалежного порталу новин», анонсовані командою «Рух нових сил» протестні заходи вже скоро розпочнуться по всім регіонам України. Відповідно до заяв лідерів т.зв. опозиції, на центральних площах міст збереться шалена кількість людей, які прагнуть змін. Так, люди втомлені трирічною війною та пов’язаною з нею не простою соціально-економічною ситуацію в державі. Яскраве підґрунтя щоб сколихнути масу людей вийти на вулиці.
Зрозуміло, що вказаною ситуацією не може не скористатись держава-агресор, маніпулюючи своїми маріонетками в Києві. Не вигідно щоб Україна була єдиною, сильною європейською державою. Саме в цю прірву тягнуть нас лідери громадської думки, окремі політики, які, використовуючи грузинських реформаторів, намагаються зруйнувати досягнуте після Революції Гідності.

Одним із методів т.зв. гібридної війни Росії проти України є «троянський кінь» Саакашвілі. Незаконний перетин Державного кордону, та постійні вояжі Україною не єднають наше суспільство, а навпаки роздмухують те вугілля, яке, за задумом спецслужб суміжної держави, призведе до краху нашої неньки.
Саме «ставка» на грузинського реформатора, повинна була сколихнути суспільство, але виявилась програшним проектом. Ті масові заходи, які були анонсовані командою Саакашвілі, в Дніпрі, Запоріжжі та інших містах, зібрали лише жалюгідну купку людей, половина з яких приїхала разом із Міхо. Не отримуючи належної підтримки в Центрі, але відпрацьовуючи відповідний сценарій, Саакашвілі вирушив на Захід України.
Рівненщина та Хмельниччина першими радісно зустріли команду реформаторів клоунами, ведмедями та іншими казковими персонажами. Сумне видовище, оскільки омріяний електорат політика ототожнює Саакашвілі та його команду із цирком-шапіто, що катається по всій Україні та забавляє народ. Може саме на такий піар хід і розраховую політик? Ще стародавньоримський поет Ювенал казав «Хліба та видовищ!», що й було взято на озброєння грузинським метросексуалом.
Але не тільки цирком запам’ятається Саакашвілі у Рівному. Справжній грузинський джентльмен зумів образити журналістку, яка завдала не зручне до політика питання, назвавши її «проплаченою шалавою», що в черговий раз доказує на що здатні нові реформатори.
Апелюючи знайомими фразами «бариги», «скотиняки» та іншою нецензурною лексикою, Саакашвілі завойовує свій електорат, якій не з великого ума спілкується тією ж лексикою та приходить на проплачену виставу.
І так від міста до міста, і з кожним разом на його цирк приходить все менше і менше народу.

"Єврорепортер"

пʼятниця, 22 вересня 2017 р.

Валентин Наливайченко – український патріот чи російський шпигун?

Як наголошує розслідувач порталу "Оглядач" Дмитро Хмельницький, сьогодні український інформаційний простір сколихнула без перебільшення сенсація. Служба безпеки України оприлюднила прес-реліз, з якого стає зрозумілим шокуючий факт: в 2014 році за сприяння Віктора Медведчука тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко без погодження з керівництвом держави здійснив кілька візитів до Москви, де зустрічався з керівником ФСБ Олександром Бортніковим.
Які могли бути перемовини та таємні домовленості між керівниками ворогуючих спецслужб, нам ще доведеться дізнатись. Але прихильники Наливайченка вже кинулись всіляко спростовувати будь-яку інформацію, що стосується зв'язків їх політичного лідера з Росією. Хоча, їм варто було би зосередитись зараз на тому, аби пояснити українцям, чому з біографії колишнього голови СБУ періодично зникають кілька років, які він очевидно провів у Росії, і не будь-де, а в Червонопрапорному інституті ім. Ю.В. Андропова Служби зовнішньої розвідки РФ.
24 жовтня 2014 року Валентин Наливайченко, розуміючи, що факт навчання в такому специфічному навчальному закладі не приховати, власноруч опублікував документи про відрахування його з інституту Служби зовнішньої розвідки РФ. Але публікація цих документів викликає більше запитань, ніж дає відповідей.
5.01.1992 року президентом РФ Борисом Єльциним було підписано Указ №7, яким затверджувався текст військової присяги РФ.
Цього ж року ним було введено в дію закон "про зовнішню розвідку", згідно з яким співробітником СЗР РФ може бути тільки громадянин РФ.
Логічно, що Валентин Олександрович мав вибір, або як справжній патріот припинити навчання та повернутися на Україну, або продовжити навчання, прийняти військову присягу на вірність РФ та отримати російське громадянство. Він обрав друге.
У своїх спогадах Наливайченко пише, що був відрахований з інституту, оскільки "завалив" два іспити під час випускних екзаменів.
В квітні 1994 року Наливайченко ніби-то пише рапорт на ім'я керівника СБУ Євгена Марчука про звільнення його за власним бажанням. Підписує він його "старший лейтенант Наливайченко В.А.", при цьому, будь-якого документу, що свідчив би про присвоєння такого звання в Україні, просто нема.
Тоді виникає запитання як особа без вищої спеціальної освіти була зарахована до СБУ, і хто присвоїв їй звання "лейтенант" та "старший лейтенант"?
У подальшому, під час працевлаштування в МЗС України у 1994 році у своїй автобіографії Валентин Наливайченко вказав, що з 1992 по 1994 роки працював на ПП "Якість" (м. Запоріжжя).
Навіщо було приховувати факт навчання в інституті Служби зовнішньої розвідки РФ, і чи є це фактом підробки документів та надання неправдивої інформації при працевлаштуванні? І, виходячи з цього, чи є дійсними його статуси та ранги?
Поки що запитань більше ніж відповідей. Якщо Наливайченко шпигун, тоді логічно, що до РФ у 2014-2015 роках його возив кум Путіна – Віктор Медведчук (скоріше за все також має російський паспорт).
Тому, для того щоб "розставити всі крапки над і" необхідно допитати окрім Медведчука ще й Євгена Марчука, котрий на той час очолював українську спецслужбу та мав бути свідком всіх метаморфоз російського шпигуна в українського дипломата.
Для українського суспільства необхідно з’ясувати наступні деталі:
Чи отримував Валентин Наливайченко російське громадянство і чи приймав військову присягу на вірність РФ;Чи приймав він присягу на вірність Україні, і що зробив з російським громадянством;Навіщо він стільки років приховував своє навчання в інституті ім. Ю.В. Андропова Служби зовнішньої розвідки РФ? Хто посприяв молодій людині, яку виключили з російського спец закладу в найкоротший термін працевлаштуватися до найбільш елітного міністерства України.
Тобто, потрібно розпочати паралельне журналістське розслідування та домагатися, щоб розслідування СБУ велося максимально прозоро та гласно. Сподіваємося, що скоро ми дізнаємося не лише подробиці зустрічей колишнього голови СБУ з Медведчуком і Бортніковим, але й імена тих, хто мав би перевірити минуле Наливайченка при його призначенні і не допустити російського шпигуна до однієї з найважливіших і найвідповідальніший посад у воюючій з Росією Україні.

"Єврорепортер"

понеділок, 11 вересня 2017 р.

Расмуссен і Вершбоу закликають ООН ввести миротворців на Донбас

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен та екс-заступник глави Альянсу Александер Вершбоу закликають Радбез ООН ухвалити рішення про миротворчу місію на окупованих Росією територіях на сході України з метою відновлення суверенітету Української держави.
Про це власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі повідомили в аналітичному центрі Rasmussen Global.
"Великі друзі України Андерс Фог Расмуссен та Александер Вершбоу закликають Раду Безпеки ООН затвердити миротворчі і стабілізаційні сили, які б мали довіру, з метою відновлення суверенітету України", - наголосили політики.
Вони розкритикували позицію, висловлену президентом Росії Володимиром Путіним щодо умов започаткування такої миротворчої місії, які покликані підірвати її ефективність.
"Диявол завжди криється у деталях. Однак питання про миротворчі сили ООН нині реально перебуває на стадії обговорення. Рада Безпеки ЄС повинна чітко бути залученою до цих пропозицій", - наголосив Расмуссен.
Він нагадав, що раніше Росія завжди загрожувала своїм вето на ухвалення рішення про миротворчу місію ООН в Україні.
Політики пропонують увести миротворчу місію ООН до України у три етапи. На першому йдеться про розгортання миротворчих сил на лінії розмежування. Далі – просунути контингент глибше на окуповані території. У третій фазі йдеться про повну присутність миротворчого контингенту, включаючи контроль над кордоном із РФ.

"Єврорепортер"

неділя, 10 вересня 2017 р.

"Юлю - геть!" - прихильники Саакашвілі освистали Тимошенко (ВІДЕО)

Під час спроби лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко подякувати людям екс-голови Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі її зустріли свистом і криками "Юлю геть".
Після прориву через пропускний пункт Шегині Саакашвілі звернувся до своїх соратників.
Взяла слово Юлія Тимошенко, але її слухати не захотіли. Відповідне відео поширив у Facebook Андрій Дубчак.
Нагадаємо, Саакашвілі та його людей українські прикордонники не хотіли пускати у країну, кажучи, що пункт заміновано. Втім, вони прорвали оточення.
Саакашвілі мав намір прибути в Україну поїздом Пшемишль – Київ, попри те, що на кордоні його не хочуть пропускати через позбавлення громадянства, але "Укрзалізниця" відмовилася здійснювати рейс, поки він не зійде з потягу.
Зрештою позбавлений українського громадянства політик вирішив повернутися до плану перейти кордон на автобусі. Обрав для цього найближчий до залізничної станції пункт Шегині.

"Єврорепортер"

Фінансисти Ротшильди консультуватимуть український Мінфін у євробондах

Міністерство фінансів України залучило фінансову групу Rothschild (на фото - Джейкоб Ротшильд), як фінансового радника до процесу емісії цінних паперів з фіксованою прибутковістю. Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.
Як повідомляється, зустрічі з потенційними інвесторами будуть організовувати такі відомі у світі компанії, як BNP Paribas, JP Morgan і Goldman Sachs.
Заплановано, що представники українського фінансового відомства зустрінуться з зацікавленими в інвестиціях особами в Лондоні – 11-12 вересня, Нью-Йорку – 13 вересня і Бостоні – 14 вересня. Після проведення зустрічей Україна здійснить випуск облігацій зовнішньої державної позики за Правилом 144А / Положення S, деномінованих у доларах США.
Крім того, Мінфін пропонує до викупу вже існуючі єврооблігації з терміном погашення в 2019-2020 роках. Нагадаємо, як повідомлялося раніше, Україна почала підготовку до випуску євробондів як самостійного кредиту.

"Єврорепортер"

субота, 5 серпня 2017 р.

Ким насправді є Саакашвілі

Інформаційний серіал про позбавлення громадянства і світові поневіряння екс-президента Грузії М.Саакашвілі став топ темою вітчизняних новин останнього тижня.
Привернення уваги до цієї теми активно підігрівалося істеричними заявами "соратників" грузинського легіонера демократії.
І сам Саакашвілі, і його політичне оточення намагалося заручитися підтримкою громадян України і всього світу, звинуватити Президента України у несправедливості, небажанні сприяти колишньому грузинському лідеру у проведенні реформ, а потім і взагалі у боязні змагатися з ним, як з людиною здатною перетворити Україну на квітучу державу.
Що-що, а говорити наші демагоги, вибачте демократи, вміють. Але правда життя трошки інша. Подивіться за що Саакашвілі перебуває в розшуку в Грузії. За те, що розігнав мітинг опозиції 07.11.2007 року в Тбілісі, внаслідок чого постраждала значна кількість пересічних громадян. За те, що "віджав" у політичного опонента Аркадія Патаркацишвили медіахолдинг "Телеімеді", а потім, довівши бізнесмена до смерті, змусив його родичів переписати на власне оточення металургійний завод в м.Руставі вартістю 120 447 000 доларів США. За те, що за вказівкою Саакашвілі 14.07.2005 року співробітники соціального оперативного Департаменту МВС вчинили фізичну розправу над членом парламенту Грузії Валерієм Гелашвілі, який виступив у місцевій газеті "Резонанс" із заявою, що тодішній президент Грузії відібрав його майно. За те, що засекретивши витрати з державного бюджету, Саакашвілі незаконно витратив на себе 8 837 461 ларі, у т.ч. на навчання дітей, харчування, косметичні процедури і розваги.
То чим Саакашвілі краще звичайного злодія?
І тепер він, будучі корупціонером і злочинцем, кричить про утиски та демократію?
А на рахунок розбудови країни, то достатньо подивитися якими Саакашвілі залишив після себе Одещину і Грузію, а ще краще зібрати тих, хто волає на його підтримку, і звозити туди на екскурсію.

"Єврорепортер"

четвер, 27 липня 2017 р.

У пресі з'явилися нові подробиці санкцій США проти Росії

Українське посольство пояснило деталі законопроекту щодо нових санкцій проти Росії, які ухвалили у Конгресі. Про це повідомляє прес-центр посольства України в Сполучених штатах.
У відомстві зазначили, що в ухваленому законопроекті "Протидія супротивникам Америки через санкції" (H.R. 3364) приділяється особлива увага підтримці суверенітету України, а також посиленню санкцій проти Кремля.
Зокрема, у документі чітко визначено, що політика США передбачає:
- підтримку уряду України у відновленні суверенітету та територіальної цілісності;
- засудження та протидія всім дестабілізуючим зусиллям уряду РФ в Україні;
- невизнання незаконної анексії Криму урядом РФ чи відторгнення будь-якої частини території України з використанням військової сили;
- надання допомоги з реформування енергетичного сектору України та зменшення залежності від російських енергетичних ресурсів;
- продовження протидії реалізації проекту “Північний потік-2”.
Цей документ законодавчо закріплює чинні санкції проти Росії. Понад те, він заборонятиме американському президенту скасовувати санкції без дозволу на це Конгресу.
Законопроект передбачає можливість введення санкцій проти російських державних підприємств у металургійній та гірничо-видобувній галузях, та на залізничному транспорті, а також посилює антиросійські секторальні санкції щодо фінансового сектору та російської енергетики.
Документ також дозволяє введення санкцій у зв’язку з діяльністю російського уряду в напрямку підриву кібернетичної безпеки, а також щодо осіб, відповідальних за порушення прав людини на окупованих територіях. Це також стосується осіб, що діють в інтересах російських оборонного та розвідувального секторів, значною мірою сприяли спроможностям країни з проведення приватизації державних активів.
Санкції також запроваджуються щодо іноземних фізичних та юридичних осіб, що сприяли посиленню оборонних спроможностей уряду Сирії.
Законопроект надає право президенту США та країнам-союзникам вводити санкції проти фізичних та юридичних осіб, що сприяють розвитку та обслуговуванню російських експортних нафто- та газопроводів.
"Проект закону передбачає створення “Фонду для протидії російському впливу” та виділяє до його бюджету $250 млн на 2018-2019 фінансові роки. На реалізацію ініціатив з підтримки енергетичної безпеки України передбачається виділення $30 млн", - наголосили у посольстві.
Нагадаємо, Палата представників Конгресу США ухвалила законопроект, що передбачає введення нових санкцій проти Росії, Ірану та КНДР.

"Єврорепортер"

ЄС офіційно змінив формулювання в обгрунтуванні санкцій проти Ротенберга

Євросоюз скорегував обґрунтування включення до санкційного списку російського бізнесмена Аркадія Ротенберга, який оскаржував аргументи ЄС в суді.
Рада ЄС схвалила рішення 25 липня, а сьогодні воно опубліковано в Офіційному журналі ЄС.
В обґрунтуванні зазначається, що Ротенберг має тісні особисті зв'язки з президентом РФ Володимиром Путіним. З березня 2014 року Ротенберг або його компанії отримали державні контракти на загальну суму понад $7 мільярдів.
У 2015 році Ротенберг очолив щорічний список державних контрактів за вартістю, після того, як отримав від уряду Росії контракти на суму 555 млрд. рублів.
"Багато з цих контрактів було укладено без офіційних конкурентних процедур. 30 січня 2015 року прем'єр-міністр Дмитро Медведєв підписав указ, яким віддав компанії Ротенберга "Стройгазмонтаж" державний контракт на будівництво Керченського мосту з Росії до незаконно приєднаної Автономної Республіки Крим. Завдяки цим контрактам він отримав фінансову вигоду від російських чиновників, відповідальних за прийняття рішень щодо анексії Криму або дестабілізації східної України", - йдеться у повідомленні.
Також відзначається, що у січні 2017 року "Стройгазмонтаж" отримав контракт на суму 17 млрд. рублів для будівництва залізничної колії на Керченському мосту, що знову ж таки підриває територіальну цілісність України.
У рішенні також згадується про те, що Ротенберг очолює проект "Дітям Росії: адреса - Крим".
"Це громадська кампанія, покликана переконати дітей Криму в тому, що вони зараз є російськими громадянами, які проживають в Росії, і тим самим підтримувати політику російського уряду щодо інтеграції Криму в Росію", - зазначається в документі.
Нагадаємо, у листопаді 2016 року Суд Європейського Союзу визнав необгрунтованими санкції проти Ротенберга, які діяли з липня 2014 року по березень 2015 року, однак підтвердив санкції 2015-16 років.
Суд пояснив, що Рада ЄС не змогла належним чином обґрунтувати необхідність включення Ротенберга в санкційний список в період з липня по березень 2015 року. Зокрема, на думку суду, згадки про близькість бізнесмена до російських політиків, що приймають рішення, недостатньо для накладення санкцій.

"Єврорепортер"

середа, 26 липня 2017 р.

Росія наражатиме на небезпеку учасників Фестивалю молоді і студентів через Крим

Як анонсовано у медія, 14 – 22 жовтня 2017 року Російська Федерація проводитиме Всесвітній фестиваль молоді і студентів (World Festival of Youth and Students), до участі в якому запрошено молодь з різних країн світу, розповідає на шпальтах "Виборчої України" чеський оглядач Іштван Гораніч.
У програмі заходу заплановано відвідування іноземними делегатами тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації території України – міст Севастополя та Сімферополя (Автономна Республіка Крим, Україна).
Така новина не може не сколихнути свідому частину людей, зокрема молодь, яка сприймає суспільні перетворення та формування громадянського суспільства максимально органічно. І це стосується тих місць світу, де молодь вважає себе прогресивною частиною суспільства, від якої залежать більшість життєво необхідних суспільних перетворень.
Так, мова йде про молодь більшості країн світу, яка небайдужа до тих викликів сьогодення, соціальної несправедливості та експлуатації одних людей іншими, про молодь, яка об’єднана в асоціації, рухи, профспілки та інші спільноти заради перетворення сьогоднішніх суспільств у кожній з країн світу у справедливі комфортні оселі завтрашнього майбутнього без війн, насилля та експлуатації.
Мова йде про молодь, яка не наївно вірить у силу права, а яка бере участь у реалізації вказаного принципу міжнародного діалогу безпосередньо і, як не дивно, вимагає його чіткого дотримання.
Ми не можемо нехтувати принципами неухильного дотримання норм міжнародного права, якщо самі визначили цей шлях, так само і не можна будувати правове національне та міжнародне співтовариства, занапастивши такі принципи.
Сьогодні, в офіційних повідомленнях організаторів Всесвітнього фестивалю, про який піде мова далі, українські міста Севастополь та Сімферополь зазначаються як частини регіонів Росії. Фактично декларовані цілі Всесвітнього фестивалю молоді і студентів стосовно збереження цінностей миру і демократичних принципів перекреслені та викинуті на смітник. Ким? Самими організаторами з Москви. Хіба це не зневага? Хіба це не маніпуляції  молоддю?
Адже однією з основ міжнародного права є повага до суверенітету та дотримання територіальної цілісності незалежної держави. Невже в Росії забули про це? Невже в Москві забули про принципи неухильного дотримання норм міжнародного права? Невже це пусті слова та нікчемне гасло?
Напевне, що ні. Просто хтось вирішив у Москві, що весь світ переконати у неспроможності незалежної України буде складніше, ніж просто запросити молодіжне світове співтовариство на черговий захід, принизивши Україну з її державним суверенітетом та територіальною цілісністю та продемонструвати світові, що Москва – це, центр молоді, який схвалює злочинну політику країни-агресора і не несе за це жодної відповідальності. А вже потім – все інше…
Що ж, хочеться вірити, що у світі знайдуться впливові та незалежні від Кремля сили, молодіжні об’єднання, які нагадуватимуть на весь світ, про дотримання принципів міжнародного права (це і Статут ООН, і Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» A/Res/68/262 від 27 березня 2014 року та «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополь» A/Res/71/205 від 19 грудня 2016 року, і Бакинська Декларація та Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ, а також багато інших двосторонніх міжнародних договорів, сторонами яких є Росія і Україна) та про те, що з молоддю потрібно рахуватись, врешті решт.
Хочеться вірити, що більшість учасників Всесвітнього фестивалю молоді і студентів виявлятимуть повагу до України, незважаючи на тиск з боку Росії, не порушуватимуть державний кордон України і дотримуватимуться як міжнародного, так і національного законодавства.
Та, напевне, краще за все було б зібратись всьому прогресивному молодіжному співтовариству, незалежно від політичних забарвлень, саме в Україні та провести альтернативний, справді демократичний, форум, покликаний зміцнити сучасний світ навколо найгостріших проблем людства та домовитись про конкретні кроки у подоланні наявних проблем.

"Єврорепортер"