субота, 16 липня 2016 р.

Сина Черновецького заарештували в Іспанії без права внесення застави

Суд в Барселоні прийняв рішення взяти під варту без права внесення застави 7 з восьми заарештованих за звинуваченнями у відмиванні грошей, серед яких і син екс-мера Леоніда Черновецького Степан. Восьмого фігуранта справи, іспанця, не заарештували.
Про це повідомляє "sprotiv.org" з посиланням на "Diari de Girona".
Нагадаємо, в Іспанії заарештували 11 осіб, підозрюваних у відмиванні грошей. Серед них – син екс-мера Києва Леоніда Черновецького Степан.
В Національній поліції повідомили, що в Україні Степану Черновецькому про підозру не оголошували. По лінії Інтерполу він в розшук від України не оголошувався.
Степан Черновецький у 2008—2009 рр. був депутатом Київради, членом фракції «Блок Леоніда Черновецького», але потім склав повноваження і зайнявся організацією боксерських турнірів. У грудні 2015 року екс-мер Києва Леонід Черновецький повідомив про свій намір передати управління бізнесом Степану Черновецькому, щоб самому зайнятися політикою в Грузії.

"Єврорепортер"

"Кравчик" погрозами прагне стати "няшкою"

Після публікації компромату на власника охоронної компанії "Статус" Сергія Кравця, відомого в злодійському середовищі за прізвиськом "Кравчик", останній вдався до зовсім неінтелігентних погроз журналістам різних видань з вимогою негайно видалити оприлюднений матеріал з мережі Інтернет.
Деякі поважні веб-сайти, повіривши в реальність погроз з боку "Кравчика", у терміновому порядку видалили резонансні публікації. Проте, слід зазначити, що деякі редактори не злякалися брудної лайки та попередженнями про фізичне насилля або навіть вбивство з боку особи, що впродовж останнього тижня телефонувала до Інтернет-видань з номера "0673322272". На таких Сергій Кравець винайшов інший спосіб тиску - фінансовий. Змінивши гнів на милість, він почав пропонувати журналістам видалити оприлюднені матеріали за... грошову винагороду, при чому здійснював це у найвідоміший з часів "буремних дев'яностих" спосіб, пропонуючи багато, а даючи мало.
У такий "нехитрий" спосіб пан Кравець "оптимізує" витрати на нібито заподіяні "іміджові" втрати, хоча про його, гідне пера телесценариста, кримінальне минуле знають чи не усі в такій досить тісній галузі послуг, як пультова охорона. До речі, саме в аналогічний спосіб пан "Кравчик" вирішує питання оподаткування заробітної платні своїх бійців, користуючись послугами т.зв. конвертаційних центрів, безперервне закриття яких правоохоронцями нажаль і досі не веде до радикального зменшення їх реальної кількості.  
Як далі з'ясувалося, номер "0673322272" дійсно зареєстрований на Кравця Сергія Петровича, який дійсно є очільником охоронної компанії "Статус". Унікальним, на думку деяких експертів охоронної галузі, залишається саме той факт, що служба безпеки "Статус" надає послугу технічної пультової охорони майже виключно в місті Києві. При цьому, дещо раніше Сергій Кравець працював на керівній посаді в Державній службі охорони МВС України і, з відома свого на той момент "шефа" генерала Сергія Миколайовича Сидоренка (давній поплічник екс-заступника начальника київського міського УБОЗу, а згодом і міністра оборони України Валерія Гелетея), щільно співпрацював з бандами квартирних злодіїв, наводячи їх на охоронювані ДСО квартири. Таким чином, перебуваючи в долі від злочинної діяльності, використовуючи службове становище, він фактично допомагав "обносити" квартири киян. Після порушення кримінальної справи, яка за дуже великі гроші, не без участі Сидоренка та Гелетея (тоді вже працював у Адміністрації Президента Віктора Ющенка т.зв. "куратором міліцейського блоку"), була закрита, "Кравчик" був змушений буквально "тікати" з міліції.
Так само є підозри, що саме Сергій Кравець у 2010 році отруїв свого партнера по бізнесу в охоронній компанії "Берег" - П'ятницького Олега Володимировича з метою прибрати компанію до своїх рук.
На завершення, мусимо нагадати Сергієві Кравцю, що шляхом погроз і залякування можна не на довго приховати правду, проте, знаючи це, жодний порядний журналіст не візьметься відбілювати так безталанно і, найголовніше, власноруч спаплюжену репутацію...

"Єврорепортер"

субота, 9 липня 2016 р.

Український вибір: "сєпарський" та "кримінальний" Дніпро

Так сталося, що 10 липня 2016 р. Дніпро черговий раз зануриться в атмосферу «продажної урочистості» - алкотреша і неминучих бійок, як завжди організованих Загідом Красновим і його лобістом Олександром Вілкулом, аналізує ситуацію в місті за тиждень до т.зв. довиборів до парламенту "Виборча Україна".
Саме цей літній день був обраний представниками клану Януковича для проведення чергового агітаційного заходу, який покликаний ще раз нагадати виборцю про «благіє» цілі і наміри лідера дніпропетровського ОЗУ «Загіда», що рветься в народні депутати України!
Для участі в цьому «VIP-сейшні», Загід Геннадійович (даруйте, Загиддін Габібулаєвич) і Олександр Юрійович планують зігнати "усю нечисть" міста Дніпра, що складається з бомжів, повій, "тітушек", а також депутатів "Громадської сили" і "Опозиційного блоку", що недалеко від них пішли.
Страшно, що це дійство за участю "вовкулаків" пройде в світлий час доби у Дніпрі, на бульварі Слави, де в цей час мирно гуляють матусі з дітьми, пенсіонери, закохані парочки, що у своїй переважній більшості не бажають слухати "хрипінь дагестанця" та його "дружалика" - розкрадальника криворізьких земель, а також "шакалів", що лебезять перед ними за їх криваві гроші.
Але Загіду потрібна реклама, і саме для цього висвітлювати захід будуть запрошені всі журналісти Дніпра, яких було можна купиити і які вже звикли робити із пересічних подій за участю Краснова, "райдужні" та "переможні" репортажі про месію-благодійника, а не психоделічні трилери, якими є первинно зняті ролики.
Для спілкування з потенційними виборцями кандидат Краснов виділив лише годину (з 19:00 до 20:00), що, вочевидь, свідчить про те, скільки реально уваги проблемам своїх виборців приділятиме народний обранець. Варто замислитися над цим і його симпатикам, і супротивникам.

Втім, знаючи Загіддіна Габібулаєвича, таке обмеження у часі може бути пов'язане не тільки із тим, що електорат для «дагестанця» - це лише худоба, необхідна для отримання депутатської недоторканності. Ймовірніше за все, це наочне свідчення відсутності у пана Краснова бажання платити "зайвого" за "масовку", адже година участі "бомжа" в акції буде коштувати йому, за небезкоштовного посередництва "аніматорів", близько 100 гривень!
Але "розважальний вечір", покликаний "розвести@ виборців на голоси для "дагестанця" на цьому не закінчиться, так як організатори планують відвідати торговий центр "Наша правда", що належить давньому приятелю Олександра Вілкула Вадиму Ермолаєву, де мають намір подивитися фінальний матч "Євро-2016" і заодно розповісти відвідувачам про палке (чи пекельне) бажання врятувати дніпропетровський футбольний клуб "Дніпро" від закриття та ліквідації.
Головне, що багатьом буде весело спостерігати, як відверті вороги Коломойського і байдужі до футболу люди, раптом взялися рятувати збанкрутілий бізнес-проект олігарха, перебуваючи із ним у жорсткій конфронтації, помпезно назвавши цю акцію "Збережемо життя ФК "Дніпро".
На наш погляд, найцікавішою і можливо несподіваною для "рятувальників дніпровського футболу" повинна стати реакція фанів, які на дух не переносять ані Вілкула, ані Краснова і прекрасно розуміють, що вони використовують проблеми ФК "Дніпро" для чергового самопіару напередодні довиборів.
Загалом, після благополучно проведеної акції Краснова, не виключені невеликі незаплановані зміни в інтер'єрі Єрмолаєвського ТРЦ у вигляді раптових руйнувань різних виставкових конструкцій, торгівельного обладнання, а також раптового травматизму персоналу...
Підсумувавши все вищевикладене, хотілося б звернутися до патріотів і просто розсудливих людей, що живуть в Дніпрі! Українці, не дайте пролізти у владу вбивці, наркоторговцю, рейдеру і сутенеру - Краснову. Не дайте зміцнитися і розшириться фракції сепаратистів - "регіоналів". Ця нечисть вже багато років зраджувала нас й, у разі вашої підтримки, ще раз зрадить всіх і порушить дані обіцянки, про які захлинаючись віщає нині з високих трибун і телебачення.
Кажучи про Краснова, надо цілком усвідомити, хто він сам і хто стоятиму в нього за спиною, адже, неважливо як виборовши перемогу, він отримує майже цілковиту "індульгенцію" у статусі "народного депутата України", із 20 млн. грн. з державного бюджету у додаток "на вирішення проблем виборців округу", які ніхто, звісно, не побачить.
Нагадаємо, що 5 липня п.р. хвиля обурення захлеснула дніпрян у зв'язку із кричущим випадком публічного побиття літньої жінки, що стався напередодні в одному зі спальних районів міста.
Причиною травм, каліцтва, морального приниження, а також псування продуктів харчування, які пенсіонерка придбала на жебрацьку пенсію і несла додому, послужила бурхлива реакція депутата Соборної райради Дніпра від "Опозиційного блоку" Олександра Заманського на її зауваження про неправильне паркування особистого автомобіля іноземного виробництва цього "слуги народу".
Вдумайтеся! Тільки словесна критика у бік "обраної народом" людини, про те, що його автомобіль просто заважає перехожим пересуватися пішохідною (!) зоною, послужила причиною безжального нанесення каліцтв жінці, матері та бабусі. Іноді таки даєшься диву, а чи є взагалі щось святе в цих виродків, які стають депутатами, адже неможна навіть собі уявити, що нормальні громадяни, знаходячись при пам'яті, можуть за таких покидьків проголосувати?
Вочевидь, здійснити такий вчинок у присутності перехожих і дітей, що грають поруч на майданчику, може тільки той, хто не має жодних моральних і етичних принципів, адже недарма нападник - депутат від "Опоблоку". Така поведінка Заманського, наштовхує зпоміж іншого, на думку про те, що підбір партійців до лав цієї політичної структури здійснюється виключно за навіть не "уркаганськими", а за "сатанинськими принципами".
Майбутньому депутату необхідно вміти: вбивати, красти, мародерствувати, гвалтувати, "віджимати"... До того ж, це все необхідно робити зі слабкими та беззахисними людьми, так як від сильного можна отримати у відповідь. І головне, після цього, - "вирішувати" питання!
Лякає те, що більшість "Опоблоківських" "тушок", увірувавши у свою безкарність, подібно Заманському, готові "поприбивати" тих перехожих, що "не так" подивилися в їх бік, вочевидь, на спомин про свою бурхливу молодість в рядах ОЗУ зразка 1990-х.
Недарма кістяк цього кримінально-політичного "кодла" (хто б таке міг собі уявити раніше!) зробив ставку на довиборах в Дніпрі саме на Загіддіна Габібулаєва (Краснова), адже, бандит бандита бачить здалеку!
Тут є ряд безперечних переваг, на думку "криміналізованих" представників "Опоблоку": мова спілкування зрозуміла, інтереси спільні, красти вміє і за підтримку після перемоги "відкашляє"...
Взагалі, Загід Габібулаєв - "свій пацан", а у його бригадних, замашки такіж, як у "Опоблоківських"! Прикладом послужив черговий випадок з автомобілями, що заважають перехожим і працівникам комунгоспу. Цього разу, жертвами вже "загідовського" свавілля, стали працівники комунального підприємства, які прибули в район блат-хати "дагестанця", що облаштована у ресторані "РІО".
Виконуючи розпорядження керівництва, яке прийняло до уваги заяву громадян про те, що автомобілі відвідувачів цього закладу постійно ставляться на пішохідній зоні набережної і заважають пересуванню і вирішило кардинально вплинути на проблему, люди в помаранчевих жилетах почали піднімати рівень тротуару. Але дагестанському ОЗУ просто так не здається, тим більше що вже молода поросль у вигляді сина Руслана Габібулаєва підросла. На чолі з молодим вовченям чоловіки типовою зовнішності, не соромлячись присутності багатьох людей, відкрито почали погрожувати комунальникам фізичною розправою, демонстративно граючи м'язами і спортивним інвентарем у простолюдді званим битами.
Люди! Скільки можна терпіти цих покидьків?! Може настав час притягнути їх до відповідальності, а не в черговий раз довірити їм своє майбуття?..

пʼятниця, 8 липня 2016 р.

Кремлівські шпигуни у Варшаві спалилися на Донбасі

Днями в Польщі співробітники спеціальних служб провели обшуки у активістів проросійської партії "Зміна" Славоміра Марчевського і Марка Марецького, повідомляє експерт з питань Донбасу, луганчанин Дмитро Снєгирьов.
Політична партія "Зміна" була заснована у лютому 2015 року. Лідер партії Матеуш Піскорський – колишній член "Samoobrona Rzeczpospolitej Polskiej". Піскорський – єдиний в Європі депутат-скінхед, видавець журналу "Одалан" і лідер групи "Ніклот". У 2001-2005 рр. був депутатом польського Сейму від партії "Самооборона" (аналог російської ЛДПР).
"Зміна" тісно пов'язана з діючим з 2007 року Європейським центром геополітичного аналізу, який серед рекомендованої літератури пропонує, зокрема, видані польською мовою "Вибрані виступи та інтерв'ю міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова".
У 2014 році Піскорський, як спостерігач, був присутній на так званому "референдумі" у Криму і на "виборах" у так званих "республіках" Донбасу. Тоді він заявив про політичну підтримку урядам самопроголошених "ЛНР" та "ДНР". У тимчасово окупованому Донецьку лідер "Зміни" зустрічався Олександром Захарченко.
Згідно з інформацією Агентства внутрішньої безпеки, з 2013 до 2016 року Матеуш Піскорський брав участь в діях російської розвідки, спрямованих проти Польщі, проводячи зустрічі з особами, контактуючими з російською розвідкою, виконуючи завдання, пов'язані з пропагандою інтересів Росії і маніпулюючи польською громадською думкою, отримуючи за цю діяльність фінансову винагороду.
Співробітники спецслужб Польщі вважають, що в рамках цієї співпраці Піскорський створив політичну партію і організації, що фінансуються Росією. Ці організації служили "створенню антиукраїнських настроїв в Польщі і антагонізаціі польсько-українських відносин".
18 травня 2016 року співробітники польських спецслужб увійшли до офісу партії "Зміна" та до помешкань деяких її діячів, вимагаючи, як повідомляють представники партії, "надання твердих дисків, носіїв інформації та документів".
Примітно,що першим про затримання Піскорського повідомив портал "Newsbalt. Ru" (м. Калінінград, РФ). Згодом цю інформацію підтвердив журналістам міністр-координатор польського уряду з питань роботи спецслужб Міріуш Камінський.
"Справа дуже серйозна і вона стосується безпеки держави. Справа стосується звинувачення у шпигунстві, але детальніше про це інформуватиме прокуратура. Мені відомо, що прокуратура має намір звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий арешт Маріуша Піскорського", – наголосив координатор польських спецслужб.
Прокуратура Польщі виступила з ініціативою про тимчасовий арешт лідера проросійської партії "Зміна" Матеуша Піскорського. 20 травня за рішенням суду Піскорський був заарештований на 3 місяці.
Наразі, Мазовецький департамент з питань організованої злочинності та корупції в прокуратурі веде слідство за статтею Кримінального кодексу про шпигунство. Як повідомляє прокуратура, в разі визнання його винним, йому загрожує від одного до десяти років позбавлення волі.
У квітні 2015 року аналітичний відділ ГІ "Права Справа" інформував про участь у бойових діях на Сході України на боці бойовиків громадян Польщі. Повідомлялося проучасть у бойових діях на Сході України активістів націоналістичних організацій Oboz Wielkiej Polski (OWP), "Задруга", членів польської націоналістичної організації Falanga та антиукраїнську діяльність лідера партії "Зміна" М.Піскорського.
Нагадаю,в серпні 2014 р. польські націоналісти з організації Falanga зруйнували пам'ятник воякам УПА, який був встановлений в Польщі, поблизу польсько-українського кордону.
6 вересня 2014 р. члени організації OWP провели мітинги у Варшаві, Кракові та Любліні з вимогою до уряду Польщі визнати незалежність т.зв. ДНР та ЛНР.
У жовтні 2014р. на польсько-українському кордоні співробітниками прикордонної служби України було затримано громадян Польщі, які їхали воювати на Схід України. Затриманими виявилися члени польської націоналістичної організації Falanga. Лідер організації Falanga Бартош Бекер підтвердив факт затримання. За його словами, затриманим полякам заборонили протягом трьох років в'їжджати на територію України. Раніше активісти і лідер цієї організації вже приїжджали в Донецьк і брали участь в бойових діях на боці бойовиків.
У складі ДРГ "Русич" (командир -громадянин РФ О.Мільчаков), яка входила в батальйон "Бетмен" О. Бєднова, воювали представники польського скінхед-руху "Закон Задруги – Північний Вовк". Членство руху приймало участь у з'їзді скінхедів і язичників в Москві.

"Єврорепортер"

Заступника міністра охорони здоров’я України Василишина затримали на хабарі

Правоохоронці затримали на хабарі заступника міністра охорони здоров'я України, керівника апарату міністерства Василишина Романа Йосифовича, повідовив спеціально для видання "Maidan.Info" Андрій Вернигора.
Так, нещодавно призначений прокурор міста Києва Роман Говда повідомив про завершення антикорупційної операції з викриття системного хабарництва за участі високопосадовця міністерства охорони здоров'я України та затримання "на гарячому" із міченими купюрами, власне, організатора схеми злочинного збагачення в особі заступника міністра охорони здоров'я України Р.Василишина.
Відомо, що затриманий з 2010 року займав посаду головного лікаря Олександрівської клінічної лікарні м.Києва. Під його керівництвом лікарня не раз опинялася в епіцентрі корупційних скандалів. Зокрема, в КМДА надходили скарги на хабарництво, залякування співробітників і незаконні звільнення фахівців, навіть Антимонопольний комітет України підозрював персонал клініки в незаконному наданні "платних" послуг. Проте, це не завадило Р.Василишину у 2015 році стати заступником міністра.
Скориставшись таким призначенням, пан Василишин створив систему поборів з практикуючих лікарів Олександрівської лікарні м.Києва за надання їм можливості в подальшому здійснювати належним чином свої функціональні обов'язки, зокрема, безпосередньо проводити операції.
Свого часу, саме для цього Р.Василишин особисто представив колективу медичного закладу в якості своєї "довіреної особи" уродженця м.Донецьк Серняка Юрія Петровича, 1962 року народження, який обійняв посаду директора урологічного центру Олександрівської лікарні та порушення всіх норм, чи на замість головного лікаря, особисто розподіляв лікарів на всі операції, за кожну з яких останні вимагали гроші у пацієнтів і здавали їх Ю.Серняку.
Іншими словами, лікарі були поставлені перед простим вибором: якщо хочеш практикувати шляхом проведення операцій – плати (або за рахунок пацієнтів, або з власної кишені). За кожну операцію була встановлена "такса", в залежності від її складності.
Пан Серняк, в свою чергу, виконував функції “смотрящєго”, акумулював ці гроші і передавав особисто заступнику міністра Р.Василишину. Суми коштів були різними - від 50 до 100 тис. грн. щодня. І це тільки з одного медичного закладу! А скільки медичних закладів таким чином обклав "даниною" керівник апарату МОЗу Роман Василишин правоохоронцям поки що достеменно невідомо.
"Загалом під час затримання і проведення обшуків ми вилучили понад 50 тис. доларів, 320 тис. грн та інші докази злочинної діяльності цих осіб", - сказав глава СБУ Василь Грицак, уточнивши, що безпосередньо під час затримання у заступника міністра вилучили 38 тис. грн і 900 доларів.
При цьому, Ю.Серняк наразі активно співпрацює зі слідством та дає зізнавальні свідчення, а Р.Василишин відмовляється давати будь-які свідчення, вочевидь, розуміючи, що узгодити покази із колишніми підручними не вдасться. З іншого боку, виникає питання, а невже у міністерстві досі не знали про існування такої системи поборів? Невже жоден із міністрів, які "опікувалися" здоров'ям нації не чув про ці середньовічні дикунства із "даниною", що відбувалися в Олександрівській клінічній лікарні? А може не хотіли чути про таке, бо, як відомо, "гроші не пахнуть"?!

"Єврорепортер"

середа, 29 червня 2016 р.

Росія не визнає Пентархію?

Система верховенства в Єдиній Вселенській Церкві п'яти Патріархів (Риму, Константинополя, Олександрії, Антіохії, Єрусалиму), при першості Риму, що склалася після IV Вселенського собору (451 р.), коли був встановлений Єрусалимський патріархат, називається "Пентархія", стверджує оглядач "Народних блогів" Ігор Бурдяк. Як відомо, замість "відпалої Римської Православної Церкви" (розділення православного і католицького обрядів внаслідок т.зв. "східної схизми" 1054 р.) п'ятим членом Пентархії запропонована Кіпрська Православна Церква.
"Собор Пентархії", відповідно до точки зору, що виникла ще у перші століття християнства, а потім була переосмислена пізніми і, особливо, "новітніми" богословами, собор патріархів п'яти найдавніших православних Церков – Римського, Константинопольського, Олександрійського, Антіохійського та Єрусалимського – містично відповідає п'ятьом почуттям Тіла Христового і володіє найвищою церковною владою. Звідси і назва – Пентархія (від грец. πεντά – п'ять + αρχία – влада – п'ятивладдя).
Наскільки дійсно велика ця влада нині, існують різні думки. Одні зовсім піддають її сумніву. Інші погоджуються бачити в ній головний орган, який керує Церквою між Вселенськими Соборами. Треті взагалі вважають її рівною соборам.
Втім, Російська православна церква нагололує: "Пентархия разрушилась в VI веке в связи с внутренними противоречиями и появлением автокефальных национальных Церквей".
Водночас, сам Вселенський Патріарх Варфоломій, скликаючи Пентархії, висловився так: "Найстарші патріархати Православної Церкви разом із Найсвятішою Церквою Кіпру... є немов стрижнем всієї будівлі і складу Православної Церкви" (автокефалія Кіпрської Церкви була затверджена Вселенськими Соборами за майже 1300 років до автокефалії Московської Церкви, яку автокефальний Київ, бо саме Київ був на чолі Руської православної церкви, також випередив щонайменше на три століття. Цей факт і дозволяє виправдати її включення, і виправдовує виключення з числа цієї "великої п'ятірки" Московського Патріархату).
У теперішній час "православна пентархія" недієздатна через суперечності між Антіохійським і Єрусалимським патріархатами. Вселенська Церква налогошує: "Пентархія була підтверджена після східної схизми 1054 р. на IV Латеранському соборі в 1215 році".
5-й канон церковної конституції підтверджує визнання місць ієрархії первісних патріархатів у такому порядку: 1. Рим, 2. Костянтинополь, 3. Олександрія, 4. Антіохія, 5. Єрусалим, тобто зберіг кодифікацію п'яти патріархатів раннього християнства, яку встановив візантійський імператор Юстиніан I.
У липні 1439 року укладено Флорентійську унію на умовах визнання вищості Папи, прийняття догм католицького віровчення (у т.ч. постанов Четвертого Латеранського Собору), із збереженням обрядів східної християнської церкви. Рішення Флорентійського собору не скасовано, і було підставою для укладення Берестейської Унії.
Також, слід відзначити, що на Восьмому Вселенському Всеправославному соборі, який днями завершився на о.Крит, в умовах гучного демаршу Російської, Грузинської, Болгарської та Антиохійської православних юрисдикцій, в кулуарах знову обговорювалися історіографічні теми навколо знищення Апостольської Руської православної церкви із центром у Києві у ХІІІ ст. та віроламне та самочинне захоплення першості представниками Володимиро-Суздальської, а згодом і Московської єпархій, що, спочатку нібито "здалися на милість" загарбникам (карателям) із "Золотої Орди", котрі знищили Київ, а потім, вже після падіння Константинополя під натиском Османської Імперії, проголосили Москву Третім Римом і єдиним законним центром православ'я (1589 р.), що змушений був визнати невдало захоплений у полон Константинопольський патріарх, що виконує функції Вселенського глави православної церкви.
Втім, чинний Вселенський патріарх Варфоломій І наразі не вносив на обговорення Пентархії питання про незаконність узгодження із Константинополем від 1686 р. про перепідпорядкування Москві Київської православної митрополії, чого найбільш з усього боявся Московський патріарх Кирил (Гундяєв), що підбив представників Болгарської, Антиохійської, Грузинської та Сербської православних церков (останній, правда, відмовився і взяв участь у Соборі) бойкотувати заходи в рамках Восьмого Вселенського собору церков.
От і виходить, що найчисельніша російська православна юрисдикція (більше 100 млн. вірян, з яких 27 млн. з України) намагається протиставити себе решті національних та автокефальних церков (понад 67 млн. вірян по всьому світу), не дивлячись на канони і закони, що зайвий раз свідчить про те, що прагнення Кирила (Гундяєва) до російської гегемонії у православ'ї, не споминаючи вже про використання віри Христової для виправдання силового захоплення територій прилеглих держав, є мерзенним виявом неоімперіалізму та православного фундаменталізму, що сповідує Кремль. Це заслуговує різке та одностайне засудження, адже кидає тінь не тільки на Росію та її народ, але й на православ'я вцілому, яке сповідують близько 170 мільйонів людей.

"Єврорепортер"

понеділок, 13 червня 2016 р.

У Франції заарештували спільника затриманого в Україні француза

У французькому місті Стенвіль було затримано ймовірного спільника француза, затриманого 21 травня на виїзді з України. Про це повідомила 13 червня паризька щоденна газета "Le Parisien".
Підозрюваного затримали в понеділок вранці в рамках розслідування, розпочатого після того, як СБУ повідомила про затримання на кордоні України та Польщі громадянина Франції Грегуара Муто, в машині якого знайшли три гранатомети, кілька автоматів Калашникова, понад 100 кг вибухівки, детонатори. Підозрюваний для здійснення терактів планував переправити зброю до Франції, де з 10 червня по 10 липня проходить "Євро-2016".
Як зазначає видання, французька влада, вочевидь з причин необхідності запобігти появі у досить напруженому й розшарованому французькому суспільстві навіть натяку на ймовірність повтореня трагедії із "Charlie Hebdo", жодного разу не підтверджувала інформацію про ймовірну підготовку теракту. Натомість, на думку французької поліції, затриманий в Україні француз був пов'язаний із мережею контрабандистів зброї.
Затриманий імовірний спільник Грегуара Муто, дехто, Ерік Г., за даними джерел видання, міг влітку 2014 року, разом з затриманим в Україні французом, знаходитися на кордоні з Польщею для передачі контрабандної зброї.
"Вони обидва близькі до крайніх праворадикальних рухів, у тому числі "Renouveau francais" ("Французьке оновлення" - прим. ред.)", - наголошуть в поліції, учточнюючи, що мова йде саме про ультраправу націоналістичну політичну партію, що пов'язана із Європейським Національним Фронтом, заснованим у листопаді 2005 року, є католицькою, монархістською та "реваншистсько-контреволюційною" (реакційна опозиція до принципів Французької революції 1789 р.) партією, сайти якої редагуються ветеранами так званої Секретної армійської організації (OAS - Organisation de l'armee secrete).
Інших відомостей стосовно можливого спільника Муто видання наразі не повідомляє.

"Єврорепортер"

Манери Савченко висміяли в соціальних мережах

Не встигла Надія Савченко приїхати з російської в'язниці в Україну, як у неї з'явилось багато обов'язків. Перші кроки Савченко в українській політиці зустріли гумор і критику.
Вона спокійно може зняти взуття і поставити ногу на депутатське крісло. Також Савченко не соромиться "військових манер" і при журналістах ефектно гасить сигарети об ногу.
Серію фотожаб присвятили зовнішньому вигляду Надії Савченко, яка двічі влаштовувала голодування, аж до сухого, але в "Борисполі" всі побачили її здоровий вигляд. Дехто засумнівався в тому, чи було голодування. Але якщо згадати фотографії Надії в російському суді, де вона виглядає хворобливо, то можна відкинути всі сумніви.
Кілька фотожаб висміяли політиків, які вирішили на імені "Савченко" попіаритись. Номером один у цьому списку виступає Юлія Тимошенко, яка використовувала Савченко першим номером у передвиборчому списку. Багато уваги привернула перша прес-конференція нардепа, на якій вона заявила, що готова стати президентом України, якщо захочуть українці. Але чи витримає Надія специфіку української політики.
Тож і ми дотепно приєднаємося до колег і запропонуємо на розсуд громади свій скромний доробок з того, що вже оприлюднили горе-митці...

"Єврорепортер"

четвер, 2 червня 2016 р.

Історія диверсантки Леонової, або дівчинка «в найом»

1 червня Генеральна прокуратура України завершила розслідування кримінального провадження стосовно громадянки Росії Анастасії Леонової, яку підозрюють в терористичній діяльності на території України. Правоохоронними органами Анастасії Леоновій висунуто підозру у вчиненні наступних злочинів: участь у терористичній групі; готування до вчинення терористичного акту; носіння, зберігання, придбання, передачі вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв.
Погодьтесь, інкриміновані Леоновій статті Кримінального кодексу спочатку викликають здивування і змушують перечитати зміст викладеного. Однак, детально розглянувши ситуацію, яка мала місце наприкінці 2015 року під час затримання групи «Лісника», а також зазирнувши у минуле Леонової та проаналізувавши її внутрішній світ, перше здивування відходить на задній план, натомість виникають аналогії з негативними героїнями голлівудських фільмів про закриті «табори смерті», де бал правили неадекватні, психічно неврівноважені та схильні до садизму «фрау».
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Росіянку Анастасію Леонову затримали у Києві 10 грудня 2015 року. Служба безпеки підозрює її в підготовці терактів в містах України у складі групи «Лісника». Саме під час цієї спецоперації «Лісником» було смертельно поранено співробітника спецпідрозділу СБУ «Альфа».
Як з’ясувалось згодом, «Лісник» разом з своїми подільниками перевіз зброю та вибухівку у столицю з метою вчинення серії терактів у Києві та інших населених пунктах. Не менш резонансним у цій же справі стало затримання в Харкові та Києві під час спецоперації двох росіян з російськими паспортами, однією з яких й була Леонова.
Також було вилучено вісім споряджених саморобних вибухових пристроїв, 4 кг тротилу, автоматичну зброю, більш як 40 гранат і близько 2 тис. патронів, а також компоненти вибухових пристроїв і засобів ураження. Що робили «ввічливі люди» з Рашки в Оболонському районі Києва із боєзапасом, якого б вистачило на цілий піхотний взвод, важко збагнути.
«ПРОДАМСЯ ЗА ПОНЮШКУ ТАБАКА»
Щоб збагнути, або хоча б спробувати зазирнути у внутрішній світ Леонової, варто елементарно зазирнути на її сторінки у соціальних мережах. Анфас, профіль, стоячи, лежачи – селфі і коментарі дають змогу змалювати повний психологічний портрет.
Для початку, зауважимо, що Леонова не просто дівчинка-блондинка з приємною зовнішністю. Це доволі освічена, прагматична і меркантильна особистість, яка не гребувала ні відвертими зізнаннями, ні методами заробляння грошей суто інтимними способами, ні способами реалізації себе як особистості.
Ще з початку 2000-х Леонова певний час працювала в одному з фешенебельних московських закритих клубних закладів (ресторан, яхт-центр), в значній мірі користувалась фінансовим забезпеченням особистих зв’язків чоловічої статі.
У 2008-2009 роках Леонова вирішила підкорити світ і «продати» себе якомога дорожче. Відверта реклама у соцсторінках про власні навики у спорті, знанні мов, бойових мистецтвах, участь у екстремальних видах спорту, поруч із відвертими фото у стилі «нью» - далеко не повний морально-психологічний портрет Анастасії.
Тривале проживання за кордоном (Мальдівські острови, Таїланд, Кіпр) у період 2009-2013р.р. далось також взнаки – це й регулярні запої, вечірки і загули з пілотами міжнародних авіаліній, насамперед російських, під час яких Леонова «заробляла» на алкоголь, це й регулярний депресивно-маніакальний стан, де вона сама себе називає «ничтожеством». Паралельно Леонова активно просуває себе, як кандидатку для вербування будь-якою спецслужбою світу, зауважуючи на космополітичних поглядах і відсутності моральних устоїв.
Знаково, що в контактах у Леонової діючі і колишні (таких, як відомо, не буває) співробітники ФСБ Росії, китайські дипломати, зв’язки у середовищі найманців і рекрутингових військових компаній. Саме так, компаній типу «Black Water» чи російської «Армії Вагнера».
Як коментує сама Леонова: «Відсутність любові до батьківщини пояснюється принципом – хто більше платить, той і рідний». Одним словом, за ваші гроші будь які ваші бажання виконаю в найкращому ракурсі чи то позі.
Такі ж коментарі прослідковуються серед знайомих Леонової, які проживали з нею за кордоном чи пересікались у житті. Одна з колишніх співробітниць Леонової у коментарях на її сторінці прямо говорить» «С этой еб***той я жила в комнате на Мальдивах. Профнепригодная алкоголичка ездила на ночь в аэропорт поменять секс с русскими пилотами на алкоголь».
Як би сказали у часи «развітого соціалізма», характеризуючи науку генетику, - чистої води «продажная девка імперіалізма». З тими ж таки генетичними збоченнями. Дуже змістовно Леонова охарактеризувала себе у пості за травень 2012 року: «Я не могу убить себя быстро, я буду убивать себя медленно, выкуривая по три пачки в день и выпивая. Я лузер. Я всегда ищу проблему в себе. Я и есть проблема».
Далі коментувати, на наш погляд, уже не варто, адже людина сама говорить за себе прямою мовою. Леонова постійно шукала проблеми на свою задницю і врешті-решт успішно їх акумулювала у групі «Лісника».
«КАЗНИТЬ, НЕЛЬЗЯ ПОМИЛОВАТЬ»
Після вручення Леоновій 1 червня 2016 р. повідомлення про завершення досудового розслідування і передачу матеріалів її справи у суд, Анастасія чомусь вирішила, що це вже перемога її та її адвокатів, оскільки вона, перебуваючи на даний час на волі (випущена з СІЗО за рішенням суду), уже сподівається на виключно виправдальний вирок. Ну а потім, як належиться, світ розваг, авантюр і шпигунських пристрастей знову впаде до її ніг - Sex & Drugs & Rock & Roll.
От тільки Україна, яка воює з агресором на Сході ось уже два роки поспіль, це далеко не Росія, яка задля тотального контролю над Ічкерією зробила героєм вчорашнього убивцю-неадеквата Кадирова, особистого друга Путіна і усіх мирних росіян, який сам заявляв, що «свого первого русского я убил в 16 лет».
Леоновій інкримінують злочини у тероризмі, які ще декілька років тому здавались в мирній Україні задзеркаллям. При чому, інкримінують цілком обґрунтовано. Усі подальші запевнення авантюристки із маніакальними схильностями про її «непричетність», «любов до України», «ненависть до режиму Путіна», виправдання за калькою Кисельова «іх там нєт», «оні заблуділісь», «на турбазе этой я оказался совершенно случайно» і т.п. – це просто блеф і принцип «включити дурака».
Якщо ж очікувані найближчим часом «красномовні» запевнення Леонової похитнуть ваші переконання у її винуватості, зазирніть у її «адекватний» внутрішній світ у соцмережах (Facebook - "https://www.facebook.com/anastasia.leonova.984", ВКонтакте - "https://vk.com/id16912923", LiveJournal - "http://pilotka-ru.livejournal.com"). Звісно ж, попередньо відкинувши гендерні упередження і національні вподобання. У світі Леонової вони просто зайві.

"Єврорепортер"

четвер, 26 травня 2016 р.

Українських бранців з Росії більше не випустять?

На це натякнув під час прес-конференції російський адвокат Надії Савченко Марк Фейгін, наголосивши, що в Україні ще є полонені російські військовослужбовці, яких можна спробувати обміняти на інших українських ув'язнених в Росії.
"Обмінний матеріал є. Переговори вести можна", - сказав захисник, зазначивши, що полонених потрібно обмінювати всіх разом, а не по одному як Савченко. Остання, явно популістська теза юриста є зайвим підтвердженням того, що ані в Росії, ані в Україні більше немає чітких стратегій та домовленостей із даного приводу.
Як відомо, російський суд днями вже засудив Миколу Карпюка до 22,5 років, Станіслава Клиха – 20 років ув’язнення із відбуттям покарання у колонії суворого режиму. Слід нагадати, що громадян України Микола Карпюк та Станіслав Клих у Росії визнані винними у злочинах під час Чеченської війни, проте, вони підписали заяви про апеляцію на цей суворий вирок суду. Про це повідомив журналіст Антон Наумлюк на своїй сторінці у Facebook.
На переконання російський слідчих, Карпюк брав участь у збройних конфліктах з військовослужбовцями РФ наприкінці 1994 – початку 1995 рр. на території Чечні. За цією ж версією, Карпюк та Клих діяли у складі підрозділу "Вікінг" і були причетні до поранення та загибелі десятків солдатів РФ. Обидва не визнали своєї провини і неодноразово заявляли, що були незаконно затримані, а ніби-то зізнання російські слідчі отримали від них тортурами. При цьому, Микола Карпюк, насамперед, розповідав про тортури в російському СІЗО, які здійснювалися електричним струмом, голками під нігті та забороною спати цілодобово.
Нагадаємо, спецслужби РФ викрали Карпюка у березні 2014 року в Чернігівській області, а Клиха затримали у серпні того ж року в російському Орлі. Державне обвинувачення Росії просило для Миколи Карпюка 22,5 роки колонії суворого режиму, для Станіслава Клиха – 22 роки.
У свою чергу, уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська заявила про готовність розпочати дії з переміщення на материкову частину України кримських в’язнів. За словами Лутковської, Україна вже 2 роки пропонує російській стороні реалізувати ініціативи з метою передачі осіб, які перебувають у місцях несвободи у Криму.
Тому омбудсмен вітає усвідомлення представниками Росії того, що утримувати громадян України в окупованому Криму – негуманно, тоді як вони висловлюють бажання бути переданими на материкову Україну.
У зв’язку із цим Лутковська повторно надсилає російському омбудсмену проект Меморандуму про введення ad hoc механізму переміщення осіб із території тимчасово окупованого Криму.
Як зазначив перший заступник глави Меджлісу, наразі невідомо, допитують їх чи чинять тиск. Трьох кримських татар цілий день утримують силовики окупаційної влади Криму. Про це повідомив перший заступник глави Меджлісу Наріман Джелялов у своєму Facebook.
За його словами, Тимур Османов, Хайсер Халілов та Артур Халтаєв від 7-ї години ранку позбавлені можливості спілкування з адвокатами. Їх тримають у Центрі "Е".
Джелялов зазначив, що затримані весь день без їжі. За його словами, наразі невідомо, допитують їх чи чинять тиск. Співробітники ж відомства або відмовчуються, або заявляють, що нічого не знають.
Нагадаємо, у четвер, 26 травня, в окупованому Сімферополі у декількох домівках кримських татар російські силовики провели обшуки.

"Єврорепортер"