понеділок, 13 червня 2016 р.

У Франції заарештували спільника затриманого в Україні француза

У французькому місті Стенвіль було затримано ймовірного спільника француза, затриманого 21 травня на виїзді з України. Про це повідомила 13 червня паризька щоденна газета "Le Parisien".
Підозрюваного затримали в понеділок вранці в рамках розслідування, розпочатого після того, як СБУ повідомила про затримання на кордоні України та Польщі громадянина Франції Грегуара Муто, в машині якого знайшли три гранатомети, кілька автоматів Калашникова, понад 100 кг вибухівки, детонатори. Підозрюваний для здійснення терактів планував переправити зброю до Франції, де з 10 червня по 10 липня проходить "Євро-2016".
Як зазначає видання, французька влада, вочевидь з причин необхідності запобігти появі у досить напруженому й розшарованому французькому суспільстві навіть натяку на ймовірність повтореня трагедії із "Charlie Hebdo", жодного разу не підтверджувала інформацію про ймовірну підготовку теракту. Натомість, на думку французької поліції, затриманий в Україні француз був пов'язаний із мережею контрабандистів зброї.
Затриманий імовірний спільник Грегуара Муто, дехто, Ерік Г., за даними джерел видання, міг влітку 2014 року, разом з затриманим в Україні французом, знаходитися на кордоні з Польщею для передачі контрабандної зброї.
"Вони обидва близькі до крайніх праворадикальних рухів, у тому числі "Renouveau francais" ("Французьке оновлення" - прим. ред.)", - наголошуть в поліції, учточнюючи, що мова йде саме про ультраправу націоналістичну політичну партію, що пов'язана із Європейським Національним Фронтом, заснованим у листопаді 2005 року, є католицькою, монархістською та "реваншистсько-контреволюційною" (реакційна опозиція до принципів Французької революції 1789 р.) партією, сайти якої редагуються ветеранами так званої Секретної армійської організації (OAS - Organisation de l'armee secrete).
Інших відомостей стосовно можливого спільника Муто видання наразі не повідомляє.

"Єврорепортер"

Манери Савченко висміяли в соціальних мережах

Не встигла Надія Савченко приїхати з російської в'язниці в Україну, як у неї з'явилось багато обов'язків. Перші кроки Савченко в українській політиці зустріли гумор і критику.
Вона спокійно може зняти взуття і поставити ногу на депутатське крісло. Також Савченко не соромиться "військових манер" і при журналістах ефектно гасить сигарети об ногу.
Серію фотожаб присвятили зовнішньому вигляду Надії Савченко, яка двічі влаштовувала голодування, аж до сухого, але в "Борисполі" всі побачили її здоровий вигляд. Дехто засумнівався в тому, чи було голодування. Але якщо згадати фотографії Надії в російському суді, де вона виглядає хворобливо, то можна відкинути всі сумніви.
Кілька фотожаб висміяли політиків, які вирішили на імені "Савченко" попіаритись. Номером один у цьому списку виступає Юлія Тимошенко, яка використовувала Савченко першим номером у передвиборчому списку. Багато уваги привернула перша прес-конференція нардепа, на якій вона заявила, що готова стати президентом України, якщо захочуть українці. Але чи витримає Надія специфіку української політики.
Тож і ми дотепно приєднаємося до колег і запропонуємо на розсуд громади свій скромний доробок з того, що вже оприлюднили горе-митці...

"Єврорепортер"

четвер, 2 червня 2016 р.

Історія диверсантки Леонової, або дівчинка «в найом»

1 червня Генеральна прокуратура України завершила розслідування кримінального провадження стосовно громадянки Росії Анастасії Леонової, яку підозрюють в терористичній діяльності на території України. Правоохоронними органами Анастасії Леоновій висунуто підозру у вчиненні наступних злочинів: участь у терористичній групі; готування до вчинення терористичного акту; носіння, зберігання, придбання, передачі вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв.
Погодьтесь, інкриміновані Леоновій статті Кримінального кодексу спочатку викликають здивування і змушують перечитати зміст викладеного. Однак, детально розглянувши ситуацію, яка мала місце наприкінці 2015 року під час затримання групи «Лісника», а також зазирнувши у минуле Леонової та проаналізувавши її внутрішній світ, перше здивування відходить на задній план, натомість виникають аналогії з негативними героїнями голлівудських фільмів про закриті «табори смерті», де бал правили неадекватні, психічно неврівноважені та схильні до садизму «фрау».
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Росіянку Анастасію Леонову затримали у Києві 10 грудня 2015 року. Служба безпеки підозрює її в підготовці терактів в містах України у складі групи «Лісника». Саме під час цієї спецоперації «Лісником» було смертельно поранено співробітника спецпідрозділу СБУ «Альфа».
Як з’ясувалось згодом, «Лісник» разом з своїми подільниками перевіз зброю та вибухівку у столицю з метою вчинення серії терактів у Києві та інших населених пунктах. Не менш резонансним у цій же справі стало затримання в Харкові та Києві під час спецоперації двох росіян з російськими паспортами, однією з яких й була Леонова.
Також було вилучено вісім споряджених саморобних вибухових пристроїв, 4 кг тротилу, автоматичну зброю, більш як 40 гранат і близько 2 тис. патронів, а також компоненти вибухових пристроїв і засобів ураження. Що робили «ввічливі люди» з Рашки в Оболонському районі Києва із боєзапасом, якого б вистачило на цілий піхотний взвод, важко збагнути.
«ПРОДАМСЯ ЗА ПОНЮШКУ ТАБАКА»
Щоб збагнути, або хоча б спробувати зазирнути у внутрішній світ Леонової, варто елементарно зазирнути на її сторінки у соціальних мережах. Анфас, профіль, стоячи, лежачи – селфі і коментарі дають змогу змалювати повний психологічний портрет.
Для початку, зауважимо, що Леонова не просто дівчинка-блондинка з приємною зовнішністю. Це доволі освічена, прагматична і меркантильна особистість, яка не гребувала ні відвертими зізнаннями, ні методами заробляння грошей суто інтимними способами, ні способами реалізації себе як особистості.
Ще з початку 2000-х Леонова певний час працювала в одному з фешенебельних московських закритих клубних закладів (ресторан, яхт-центр), в значній мірі користувалась фінансовим забезпеченням особистих зв’язків чоловічої статі.
У 2008-2009 роках Леонова вирішила підкорити світ і «продати» себе якомога дорожче. Відверта реклама у соцсторінках про власні навики у спорті, знанні мов, бойових мистецтвах, участь у екстремальних видах спорту, поруч із відвертими фото у стилі «нью» - далеко не повний морально-психологічний портрет Анастасії.
Тривале проживання за кордоном (Мальдівські острови, Таїланд, Кіпр) у період 2009-2013р.р. далось також взнаки – це й регулярні запої, вечірки і загули з пілотами міжнародних авіаліній, насамперед російських, під час яких Леонова «заробляла» на алкоголь, це й регулярний депресивно-маніакальний стан, де вона сама себе називає «ничтожеством». Паралельно Леонова активно просуває себе, як кандидатку для вербування будь-якою спецслужбою світу, зауважуючи на космополітичних поглядах і відсутності моральних устоїв.
Знаково, що в контактах у Леонової діючі і колишні (таких, як відомо, не буває) співробітники ФСБ Росії, китайські дипломати, зв’язки у середовищі найманців і рекрутингових військових компаній. Саме так, компаній типу «Black Water» чи російської «Армії Вагнера».
Як коментує сама Леонова: «Відсутність любові до батьківщини пояснюється принципом – хто більше платить, той і рідний». Одним словом, за ваші гроші будь які ваші бажання виконаю в найкращому ракурсі чи то позі.
Такі ж коментарі прослідковуються серед знайомих Леонової, які проживали з нею за кордоном чи пересікались у житті. Одна з колишніх співробітниць Леонової у коментарях на її сторінці прямо говорить» «С этой еб***той я жила в комнате на Мальдивах. Профнепригодная алкоголичка ездила на ночь в аэропорт поменять секс с русскими пилотами на алкоголь».
Як би сказали у часи «развітого соціалізма», характеризуючи науку генетику, - чистої води «продажная девка імперіалізма». З тими ж таки генетичними збоченнями. Дуже змістовно Леонова охарактеризувала себе у пості за травень 2012 року: «Я не могу убить себя быстро, я буду убивать себя медленно, выкуривая по три пачки в день и выпивая. Я лузер. Я всегда ищу проблему в себе. Я и есть проблема».
Далі коментувати, на наш погляд, уже не варто, адже людина сама говорить за себе прямою мовою. Леонова постійно шукала проблеми на свою задницю і врешті-решт успішно їх акумулювала у групі «Лісника».
«КАЗНИТЬ, НЕЛЬЗЯ ПОМИЛОВАТЬ»
Після вручення Леоновій 1 червня 2016 р. повідомлення про завершення досудового розслідування і передачу матеріалів її справи у суд, Анастасія чомусь вирішила, що це вже перемога її та її адвокатів, оскільки вона, перебуваючи на даний час на волі (випущена з СІЗО за рішенням суду), уже сподівається на виключно виправдальний вирок. Ну а потім, як належиться, світ розваг, авантюр і шпигунських пристрастей знову впаде до її ніг - Sex & Drugs & Rock & Roll.
От тільки Україна, яка воює з агресором на Сході ось уже два роки поспіль, це далеко не Росія, яка задля тотального контролю над Ічкерією зробила героєм вчорашнього убивцю-неадеквата Кадирова, особистого друга Путіна і усіх мирних росіян, який сам заявляв, що «свого первого русского я убил в 16 лет».
Леоновій інкримінують злочини у тероризмі, які ще декілька років тому здавались в мирній Україні задзеркаллям. При чому, інкримінують цілком обґрунтовано. Усі подальші запевнення авантюристки із маніакальними схильностями про її «непричетність», «любов до України», «ненависть до режиму Путіна», виправдання за калькою Кисельова «іх там нєт», «оні заблуділісь», «на турбазе этой я оказался совершенно случайно» і т.п. – це просто блеф і принцип «включити дурака».
Якщо ж очікувані найближчим часом «красномовні» запевнення Леонової похитнуть ваші переконання у її винуватості, зазирніть у її «адекватний» внутрішній світ у соцмережах (Facebook - "https://www.facebook.com/anastasia.leonova.984", ВКонтакте - "https://vk.com/id16912923", LiveJournal - "http://pilotka-ru.livejournal.com"). Звісно ж, попередньо відкинувши гендерні упередження і національні вподобання. У світі Леонової вони просто зайві.

"Єврорепортер"

четвер, 26 травня 2016 р.

Українських бранців з Росії більше не випустять?

На це натякнув під час прес-конференції російський адвокат Надії Савченко Марк Фейгін, наголосивши, що в Україні ще є полонені російські військовослужбовці, яких можна спробувати обміняти на інших українських ув'язнених в Росії.
"Обмінний матеріал є. Переговори вести можна", - сказав захисник, зазначивши, що полонених потрібно обмінювати всіх разом, а не по одному як Савченко. Остання, явно популістська теза юриста є зайвим підтвердженням того, що ані в Росії, ані в Україні більше немає чітких стратегій та домовленостей із даного приводу.
Як відомо, російський суд днями вже засудив Миколу Карпюка до 22,5 років, Станіслава Клиха – 20 років ув’язнення із відбуттям покарання у колонії суворого режиму. Слід нагадати, що громадян України Микола Карпюк та Станіслав Клих у Росії визнані винними у злочинах під час Чеченської війни, проте, вони підписали заяви про апеляцію на цей суворий вирок суду. Про це повідомив журналіст Антон Наумлюк на своїй сторінці у Facebook.
На переконання російський слідчих, Карпюк брав участь у збройних конфліктах з військовослужбовцями РФ наприкінці 1994 – початку 1995 рр. на території Чечні. За цією ж версією, Карпюк та Клих діяли у складі підрозділу "Вікінг" і були причетні до поранення та загибелі десятків солдатів РФ. Обидва не визнали своєї провини і неодноразово заявляли, що були незаконно затримані, а ніби-то зізнання російські слідчі отримали від них тортурами. При цьому, Микола Карпюк, насамперед, розповідав про тортури в російському СІЗО, які здійснювалися електричним струмом, голками під нігті та забороною спати цілодобово.
Нагадаємо, спецслужби РФ викрали Карпюка у березні 2014 року в Чернігівській області, а Клиха затримали у серпні того ж року в російському Орлі. Державне обвинувачення Росії просило для Миколи Карпюка 22,5 роки колонії суворого режиму, для Станіслава Клиха – 22 роки.
У свою чергу, уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська заявила про готовність розпочати дії з переміщення на материкову частину України кримських в’язнів. За словами Лутковської, Україна вже 2 роки пропонує російській стороні реалізувати ініціативи з метою передачі осіб, які перебувають у місцях несвободи у Криму.
Тому омбудсмен вітає усвідомлення представниками Росії того, що утримувати громадян України в окупованому Криму – негуманно, тоді як вони висловлюють бажання бути переданими на материкову Україну.
У зв’язку із цим Лутковська повторно надсилає російському омбудсмену проект Меморандуму про введення ad hoc механізму переміщення осіб із території тимчасово окупованого Криму.
Як зазначив перший заступник глави Меджлісу, наразі невідомо, допитують їх чи чинять тиск. Трьох кримських татар цілий день утримують силовики окупаційної влади Криму. Про це повідомив перший заступник глави Меджлісу Наріман Джелялов у своєму Facebook.
За його словами, Тимур Османов, Хайсер Халілов та Артур Халтаєв від 7-ї години ранку позбавлені можливості спілкування з адвокатами. Їх тримають у Центрі "Е".
Джелялов зазначив, що затримані весь день без їжі. За його словами, наразі невідомо, допитують їх чи чинять тиск. Співробітники ж відомства або відмовчуються, або заявляють, що нічого не знають.
Нагадаємо, у четвер, 26 травня, в окупованому Сімферополі у декількох домівках кримських татар російські силовики провели обшуки.

"Єврорепортер"

Особливий економічний статус для Львівщини: необхідність чи «прихований сепаратизм?

Не встиг вщухнути скандал із псевдорішенням депутатів міської ради Дрогобича, які, начебто, виступили за особливий економічний статус для Дрогобича та Львівщини загалом, коли міський голова Тарас Кучма та секретар міської ради Олег Хрущ змушені були битися в груди і запевняти, що ця інформація є неправдивою і таке рішення є неприйнятним у сучасних умовах, як з’явилися небезпідставні чутки про підняття питання надання особливого економічного статусу Львівщині окремими політичними силами.
Так, у ході проведення пленарного засідання Львівської міської ради 26 травня 2016 року, представники депутатської групи «УКРОП» спростили роботу антиукраїнським центрам та російським медіа, запропонувавши депутатам розглянути питання про необхідність надання Львівщині т.зв. «економічної автономії». Із схожим явищем львів’яни вже зустрічались, коли представники проросійського «Українського вибору» мали намір втюхати галичанам ідею створення «територіальних громад».
Насправді, явища «економічна самостійність регіону», створення «громадських рад» та «територіальних громад» є проектами російських політтехнологів, головною метою яких є розпад України на автономні регіони. Звичайно, що людям задурюють голову ідеєю автономного управління коштами, отриманими від різного роду діяльності, відсутністю необхідності сплачувати податки до державного бюджету. Однак, постають запитання: а хто буде фінансувати українську армію, у такий надскладний період для нашої держави? Чи ефективно здійснюватиметься розподіл прибутків, у т.ч. на здійснення соціальних виплат?
Відповідь одна – в Україні поступово відбувається децентралізація, але державний бюджет як наповнювався, так і повинен наповнюватись з метою виконання загальнодержавних програм та соцільних виплат.
Дякуючи свідомим Львів’янам у Львові не вдалося реалізувати сепаратистський план за яким стоять «друзі» Росії, які бажають попорелізувати на західній Україні так звану федералізацію. Львів’яни сказали ні ворожим задумам так званої економічної автономії.
А провокатори, які мають намір розхитати українське суспільство, краще б подумали про свою промову та останнє слово на суді!

"Єврорепортер"

В Одесі обшукують офіс соратника Саакашвілі та губернаторський фонд

Відркито щонайменше дві справи, які стосуються фінансових потоків в оточенні Саакашвілі. Слідчі Генпрокуратури та столичного управління СБУ проводять обшуки в кабінеті та будинку радника губернатора Одеської області, колишнього генконсула Грузії Теймураза Нішніанідзе. Про це повідомляє "Думська" з посиланням на джерела в правоохоронних органах.
Обшуки йдуть також за місцем реєстрації фонду "На благо Одеси", яким користується очільник Одеської ОДА Михеїл Саакашвілі та його найближче оточення.
Слідчі дії ведуться в рамках декількох кримінальних проваджень.
Одна із справ відкрита за фактом незаконного відшкодування ПДВ посадовим особам Генерального консульства Грузії в 2012-2013 роках. Згідно з матеріалами справи, дипломати отримали майже 20 млн грн за нібито придбані в київських магазинах брендові речі і одяг.
Сьогодні ж слідчі навідалися в рамках цієї справи в магазини "Луї Віттон" і "Прада", а також до Державної фіскальної служби.
Також Генпрокуратура цікавиться діяльністю фонду "На благо Одеси", головою якого є Нішніанідзе. Фонд акумулює гроші ряду великих одеських бізнесменів. За рахунок фонду зокрема оплачувалася передвиборна кампанія Саші Боровика, закордонні поїздки Саакашвілі, та форуми "Руху за очищення".

"Єврорепортер"

субота, 30 квітня 2016 р.

Каську надали політичний притулок у міжнародній організації

Колишній заступник генерального прокурора України Віталій Касько обраний п'ятим членом правління Transparency International Україна. Про це повідомляє організація на своєму сайті.
Відзначається, що Касько вибрали замість Ярослава Юрчишина, який вийшов зі складу правління в зв'язку з участю в конкурсі на посаду виконавчого директора організації.
У складі правління він буде до жовтня цього року, поки не закінчаться повноваження.
Нагадаємо, 15 лютого Віталій Касько оголосив про свою відставку. Причиною назвав черговий перерозподіл обов'язків в Генпрокуратурі, яке позбавило його можливості вести і контролювати резонансні кримінальні провадження.
Більш того, вже 10 квітня співробітники прокуратури оголосили йому підозру в скоєнні злочину за ч.4 ст.190 КК (шахрайство). За версією слідства, яке вимагало ув'язнити Каська, він незаконно заволодів квартирою в столиці, проте, 14 квітня Печерський райсуд Києва відпустив екс-заступника генпрокурора під особисте зобов'язання.

"Єврорепортер"

“Венбест” себе не обділив?

Нещодавно отримав цінну інсайдерську інформацію про схему, за якою один з лідерів внутрішнього українського ринку охорони - компанія “Венбест” не зовсім патріотично виводить свої оборотні кошти за межі вітчизняного економічного простору.
Будь-якій особі з елементарними знаннями у сфері економіки відомо, що оподаткування здійснюється з прибутку. Кожний товар (у випадку з “Венбестом” – послуга з охорони) має собівартість, яка складається з вартості ресурсів, витрачених для надання такої послуги – матеріальні витрати, фонд оплати праці співробітників і т.д. Різниця між собівартістю та доходом – це і є прибуток, з якого податкові органи забирають собі левову частку, а ділитися не хочеться. Як бути? Правильно – прибуток треба формально мінімізувати, тобто на справді – прибуток значний, а офіційно (за документами) – мінімальний.
Заради спрощення розрахунків будемо оперувати простими та абстрактними цифрами.
Приймемо за собівартість послуги охорони одного об’єкту – 1000 грн./місяць.
Припустимо, що у вартість послуги охорони одного об’єкту “Венбест” закладає 500 грн./місяць свого прибутку.
Таким чином абстрактна вартість послуг з охорони одного об’єкту складає абстрактні 1500 грн./місяць.
Абстрактний прибуток, який оподатковується, від надання послуг охорони одного об’єкту складає 500 грн./місяць.
З цих 500 гривень прибутку “Венбест” має сплатити до Державного бюджету України приблизно 60%, тобто – близько 300 гр., а собі залишити лише 200 грн.
Тепер поговоримо про схему, за якою “Венбест” здійснює формальне зменшення свого прибутку в розмірі 500 грн./місяць.
Керівництво компанії “Венбест” уклало фіктивну агентську угоду зі своїм інвестором - компанією “Dragon Capital”, повний текст якої тримається в суворій таємниці, а зміст приблизно такий – компанія “Венбест” зобов’язується в рамках агентської угоди сплачувати кошти компанії “Dragon Capital” в розмірі приблизно 95% від свого прибутку за якісь неіснуючі послуги.
Таким чином, після виплати своєму партеру та інвестору 95% із 500 грн. свого реального прибутку від надання послуг охорони одного об’єкту, формальний прибуток компанії “Венбест” складає 25 грн./місяць, з яких до державного бюджету повинно надійти близько 15 грн. Формально – все чудово, компанія декларує прибуток, тому з боку податкових органів претензії відсутні.
Виходить така арифметика – замість сплати 300 грн. податків за надання послуги охорони одного об’єкту, “Венбест” сплачує до державного бюджету усього 15 грн., а 475 грн. за допомогою свого ділового партнера та інвестора виводить з обороту за межі національного економічного простору.
Таких об’єктів у “Венбеста” – безліч по всій країні, і охороняються вони не один місяць, отже масштаб викритої фінансової “кровотечі” економіки України досить вражаючий.

Лео Податків, "Єврорепортер"

OCCRP: офшор путінського друга пов'язаний зі справою Магнітського

Кошти з російського бюджету, зникнення яких виявив юрист Hermitage Capital Сергій Магнітський, тепер зафіксовані на рахунках офшорної компанії музиканта Сергія Ролдугина - людини, близької до президента Росії Володимира Путіна. Про це свідчать документи з Панамського архіву, повідомляє Центр по дослідженню корупції і організованої злочинності (OCCRP).
Так, компанія Ролдугина International Media Overseas (IMO) отримала кошти за продаж акцій державної корпорації "Роснефть". Відстеживши рух коштів, журналісти, які беруть участь у розслідуванні, прийшли до висновку, що мова йде саме про гроші, пропажу яких розкрив Магнітський.
Близько $230 млн, викрадених з російського бюджету, в 2008 році осіли в декількох компаніях. Дві з них, молдавські Elenast і Bunicon, вислали кошти Vanterey Union, зареєстрованій на Віргінських островах.
Потім ці кошти перейшли до британської компанії Roberta Transit, яка направила $2 млн офшорній компанії Delco.
Також, виявлено, що Roberta Transit отримувала грошові перекази і від інших компаній, які фігурували в розслідуванні Магнітського - Protectron Company, Wagnest, і Zarina Group.
От і з'ясувалося, що вже згадана компанія Delco за $807 тисяч придбала у IMO 70 тисяч акцій корпорації "Роснефть". Таким чином, кошти, викрадені з бюджету Російської федерації, в кінцевому рахунку потрапили саме в компанію Сергія Ролдугина.
Акції були оплачені з рахунку компанії Delco в литовському банку Ukio bankas.
Нагадаємо, що юрист Сергій Магнітський працював консультантом у фірмі, яка надавала послуги фонду Hermitage Capital. Він оголосив, що розкрив масштабні розкрадання з російського бюджету, а у 2008 році Магнітського заарештували за сфабрикованим звинуваченням у співучасті в схемі ухилення від сплати податків, проте, невдовзі він помер в СІЗО "Матроська тиша".

"Єврорепортер"

четвер, 21 квітня 2016 р.

Росія провела найкровавіші в історії військові навчання на Донбасі

Як не намагаються у Кремлі приховати дійсний стан речей, як не прикриваються різного роду військовими навчаннями, тільки б увести до окупованих територій України все нові й нові регулярні військові частини, факт лишається фактом - надії на сліпу відданість і підтримку бойових дій проти урядових військ України з боку населення і сформованого на його базі т.зв. "ополчення" вже не лишилося. Не дивлячись на проголошене в котрий раз припинення вогню, ми всі, разом із представниками ОБСЄ, можемо наочно бачити, як воно виконується противником, якому поки не дуже вдало, але вдається приховувати від очей небагаточисельних міжнародних спостерігачів пункти розташування своїх військових частин та батальйонно-тактичних з'єднань. Проте, неможна довго приховувати сльози вдов та матерів, сотні поранених й покалічених солдат і офіцерів, мільйони бюджетних рублів, що неповернено втрачені разом із спаленою в боєвих зіткненнях військовою технікою та озброєнням.
Днями експерт з питань окупованих територій Луганщини Дмитро Снєгирьов із посиланням на інформацію від активістів очолюваної ним громадської ініціативи "Права Справа", повідомив про прибуття в Луганськ підрозділів 76-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону (місце постійної дислокації – місто Слов'янськ–на–Кубані, Краснодарський край). Слід відзначити, що у січні 2015 р. підрозділи цього батальйону були зафіксовані на території Ростовської області (РФ), в безпосередній близькості від кордону з Україною, поблизу сел. Куйбишеве.
Зокрема, на території тимчасово окупованого смт. Челюскінець Лутугинського району Луганської області, як з'ясувалося, розташовані окремі підрозділи ремонтно-відновлювального батальйону ЗС РФ. Наразі, на території смт. Челюскінець зафіксовано присутність 2 тентованих автомобілів КАМАЗ, З автомобілів "Урал", 3 БТР, 2 автомобілів ГАЗ-66 та 4 понтонних автомобіля на базі КАМАЗ (універсальний понтонний автомобіль КАМАЗ розроблений ВАТ "КАМАЗ", спільно з фахівцями ВАТ "КБ "Вимпел" і ТОВ "Навашінскій машинобудівний завод").
Окрім техніки, на території смт. Челюскінець зафіксовано присутність живої сили окупантів у кількості до 100 чоловік, які розквартировані у приміщенні колишнього клубу. Раніше повідомлялося, що з 14 квітня п.р. на території самопроголошеної ЛНР у Лутугинському районі на базі навчального центру почалися бригадно-тактичні навчання підрозділів 2-го Армійського корпусу ЛНР. В ході навчань відпрацьовуються наступальні дії, в тому числі з подоланням водної перешкоди, під час чого була задіяна відповідна інженерна техніка.
Невдовзі офіційний представник "народної міліції ЛНР" майор Андрій Марочко повідомив про те, що "в ході проведення бригадно-тактичного навчання одним із підрозділів бойовиків були відпрацьовані складні елементи бойової підготовки, такі як форсування водної перешкоди, проведення бойових стрільб як вдень, так і вночі".
З цього цілком можна зробити попередні висновок, що під виглядом військових частин ЛНР нерідко виступають окремі підрозділи й батальйонно-тактичні групи, сформовані з регулярних військових частин РФ.
Саме із такими підрозділами майже по всій неконтрольованій території, як свідчать дані групи Олега Ярчука, впродовж всього квітня мали місце різного роду інциденти, пов'язані переважно із діяльністю диверсійних та партизанських груп.
Так, 5 квітня в районі Мар'їнки, що на околицях окупованого Донецька, місце бойового розгортання 583-го Окремого гвардійського мотострілкового батальйону 200-ї Печенезької окремої мотострілкової бригади було обстріляно зі снайперської зброї великої потужності, в результаті чого одного військовослужбовця поранено, а троє - загинули, при чому серед останніх опинився виконуючий обов'язки керівника штабу батальйону. 
Того ж дня дісталося й службовцям 739-го Іжевського окремого спеціалізованого моторизованого батальйону внутрішніх військ, який також із невідомих Володимиру Путіну причин опинився в районі Мар'їнки. Так, у двох км від місця бойового розгортання батальйону був виявлний спеціалізований автотранспорт штабного пункту управління без особового складу, місцезнаходження якого не встановлено, проте, з'ясовано, що авто було підірвано на мінній закладинці, ідентифікувати яку російські фахівці наразі не змогли. Одночасно, місце бойового розгортання вищевказаного підрозділу було накрито мінометним вогнем високої щільності. Як з'ясувалося пізніше троє російських військовослужбовців загинули, а одинадцять були поранені.
Крім того, внаслідок вогню у відповідь з боку ЗСУ під час здійснення дозорно-розвідувального завдання кадровими військовиками 18-ї Гвардейської окремої мотострілкової Червонопрапорної Євпаторійської бригади (в/ч 27777, м.Ханкала, Чеченська республіка, брала участь у бойових діях 2008 р. на території Грузії) загинув один та поранено шість військовослужбовців. Разом із тим місце розгортання головного підрозділу опинилося під мінометним обстрілом з боку ЗСУ, однак, "чеченці" не відступили і позицій майже не змінювали.
Згодом, 18 квітня, у тому ж районі й фактично на тих самих позиціях російські військовослужбовці з цього підрозділу, що фактично виступають на боці терористів, під час чергової атаки на позиції урядових військ України потрапили під щільний мінометний вогонь, внаслідок якого загинуло 9, поранено - 20, пропало без вісті двоє війсьвовиків. Підрозділ повністю деморалізовано, бійці відмовляються від виконання наказів старших командирів. Втрати військової техніки та живої сили виявилися більш значущими, ніж могла собі уявити російська пропаганда, що вже не здатна забезпечувати неухильне виконання наказів командування ЗС РФ.
Слід відзначии, що "масла у полум'я" додав інцидент, що стався того ж дня, в контексті розбиття зведеного розвідзагону 10-ої Окремої бригади спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу ЗС РФ під час бойового зіткнення із ЗСУ, внаслідок чого загинуло 5, поранено 19, п'ять з яких перебувають у критичному стані.
Жорстокі бої з регулярними частями та з'єднаннями Росії відбувалися впродовж цього місяця і в районі Авдіївки, яку давно намагаються захопити російсько-терористичні війська. Так, 5 квітня в результаті бойового зіткнення з військовиками ЗСУ загинуло двоє та поранено семеро бійців 83-ї Окремої десантно-штурмової бригади ПДВ РФ. Крім того, у тому ж районі внаслідок вогню у відповідь з боку українських позицій сил АТО заподіяно значної шкоди підрозділам 38-ї "Вітебської" Гвардійської окремої мотострілкової бригади (місце постійної дислокації - Амурська область) - 4 загиблих та 12 поранено.
Вже 11 квітня, на Авдіївському напрямі під час прицільного артилерійського та мінометного вогню у відповідь з українських позицій фактично змушено до панічного відступу із критичними втратами живої сили та техніки вояків вищезгаданої 38-ої "Вітебської" ГОМСБр (12 загиблих, 33 поранених та 6 зниклих без вісті), які "із боєм" прорвали лінію розташування свого "заградзагону" з 739-ого Іжевського Окремого спеціального моторизованого батальйону внутрішніх військ.
Разом із тим, майже поруч прицільним артилерійським і танковим вогнем змушено тимчасово згорнути виконання диверсійної роботи проти позицій ЗСУ з боку розвыдувальної групи 83-ої ОДШБр: 5 загибих, двоє поранено, один зник без вісті.
Також, на Авдіівському напрямі силам АТО вдалося зірвати наступ зведеного штурмового підрозділу 60-го Фокшансько-Гданського Гвардейського окремого танкового батальйону та 6-ої Ченстоховської Окремої танкової бригади ЗС Росії шляхом накриття позицій розгортання неприятеля ракетно-артилерійським вогнем високої щільності (9 загиблих, 22 поранено, двоє зниклих без вісті, знищено 6 одиниць борнетехніки).
Це - далеко не вичерпний перелік інцидентів із військовослужбовцями російських регулярних частин та з'єднань на окупованій території України, що подається громадянам Росії внутрішньою пропагандою у вигляді військових навчань, проте, слід відзначити, що тільки за цей місяць ці "навчання" можна визнати чи не найкривавішими з усієї повоєнної історії СРСР, адже, навіть за попередніми оцінками, в них загинуло більше 50 військовослужбовців, яких, власне, ніхто особливо не розпитував, чи бажають вони воювати в Україні. Така от сумна статистика.

"Єврорепортер"